Гречка обіцяє вагомі прибутки. Ціна на неї висока, наш споживач звик до гречки. Аграрії все частіше звертають увагу на цю культуру, тому подаємо економічну оцінку рекомендованих технологій виробництва зерна гречки.
При зростанні ефективності технологічних прийомів, що сприяють реалізації продуктивності гречки, можна забезпечити збільшення виробництва продукції з розрахунку на одиницю площі вирощування при найменших витратах, підняти рівень прибутковості і рентабельності в рослинництві. Економічна оцінка досліджуваних агроприйомів є досить важливим показником, що дозволяє зробити усвідомлений вибір кращих елементів технології. При визначенні економічної ефективності використання різних елементів технології керувалися загальноприйнятими методичними рекомендаціями та типовими положеннями. У розрахунках враховували прямі грошово-матеріальні витрати, що включали оплату праці, витрати на посівний матеріал, добрива, паливо і мастильні матеріали, а також виплати до фондів соціального страхування, Пенсійного та ін., Відрахування на амортизацію та поточний ремонт. В основу розрахунків економічної ефективності були взяті ціни на сільськогосподарську продукцію, що сформувалися на біржовому ринку України в березні 2017 р
Для збільшення показників продуктивності гречки необхідно постійно вдосконалювати технологію її вирощування. Одним з підходів до вирішення цієї проблеми є порівняльний аналіз характеру змін виробничого процесу під впливом фону мінерального живлення та строків сівби.
Відомо, що для повного використання генетичного потенціалу сортів гречки і отримання стабільного врожаю необхідно визначити оптимальні строки сівби цієї культури для кожної грунтово-кліматичної зони. У зв'язку зі зміною кліматичних умов виникла необхідність в уточненні строку сівби гречки в умовах Північного Степу України. Дослідження проводили в фермерському господарстві «Лан» Знам'янського району Кіровоградської області.
Попередник - парова пшениця, яку вирощували без внесення добрив.
Грунт дослідних ділянок - чорнозем звичайний среднесмитие важкосуглинисті з низьким вмістом гумусу, низькою забезпеченістю азотом, підвищеної - фосфором і високою - калієм. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної. Мінеральні добрива, розраховані балансовим методом на врожайність 2 т / га (табл. 1), вносили під культивацію навесні. Погодні умови першого року вирощування характеризувалися високою температурою повітря влітку, що погіршувало запилення рослин і сприяло «запалу» зав'язі. Раннім початком літа і посухою в липні був відзначений період вегетації другого року. В умовах третього року під час вегетації гречки після тривалих липневих високих температур пройшли інтенсивні дощі в липні і серпні, що відбилося на осипання плодів. Результати спостережень показали, що при сівбі гречки в ультраранні терміни - 12 квітня і пізні - 31 травень період вегетації помітно скорочувався, в порівнянні з сівбою 3 і 17 травня, с 84-86 до 75-76 діб. Тривалість вегетації рослин гречки не залежить від внесення мінеральних добрив. Зсув термінів сівби в бік пізніх при використанні мінеральних добрив призводило до зниження виживання рослин на 2-4%. Використання мінеральних добрив істотно впливало на зміну висоти рослин гречки, цей показник був більше при сівбі 31 травня - 132,7 см. Площа листкової поверхні і фотосинтетичний потенціал рослин гречки істотно збільшувалися за рахунок внесення мінеральних добрив, варіюючи в залежності від строків сівби. Більш стабільним максимальним приростом асиміляційного апарату і тривалістю періоду фотосинтезу виділялися рослини гречки при сівбі 3 травня. Так, в період цвітіння площа листкової поверхні таких посівів гречки була найбільшою і становила 56,3 тис. М2 / га при фотопотенціале 2659 тис. М2 днів / га.
Без внесення мінеральних добрив більше розгалуження гречки - 4 і 4,1 шт. / Рослину формувалося при сівбі 3 і 17 травня (табл. 1). Використання мінеральних добрив позитивно впливало на цей показник при всіх досліджуваних строках сівби. Істотно більше розгалуження у рослин гречки відзначали на тлі добрив при сівбі 3 травня - 6,2 шт. / Рослину, що на 8,8-14,8% більше в порівнянні з іншими термінами сівби. Маса 1000 насінин при вирощуванні гречки без добрив була більшою при сівбі впродовж травня -31,5-31,9 р На удобреному фоні цей показник збільшувався до 33,2-33,3 г при сівбі 20 квітні і 17 травня. Кореляційна залежність рівня врожайності гречки від площі листкової поверхні рослин була високою і склала 0,84, а від розгалуження - 0,7.
В середньому за роки досліджень істотно більшу врожайність насіння гречки - 2,26-2,27 т / га -Формувати посіви, що розміщуються на фоні внесення N80P115K120, сівши яких проводили в період з 20 квітня по 3 травня. При більш ранніх строках сівби формувалася на 14,7%, а при пізніх - на 35,9-76% менша врожайність насіння. При вирощуванні гречки на тлі природної родючості більшого збору насіння з одиниці площі досягали при сівбі 3 травня з рівнем врожайності 1,65 т / га. При сівбі в більш пізній період на неудобренной тлі також відзначений істотний недобір врожаю. Вирощування гречки при різних технологічних прийомах супроводжувалося неоднаковим виходом товарної продукції, і відповідно змінювалася і її вартість з одиниці площі. Залежала вона як від строків сівби, так і від внесення мінеральних добрив (табл. 2).
Значно вища вартість зібраної продукції була при сівбі в період з 20 квітня по 3 травня при використанні мінеральних добрив - 38 872-39 044 грн / га. У той же час використання в технологічному процесі вирощування гречки мінеральних добрив призводило до зростання витрат на 7 762-7 744 грн / га, досягаючи 15 581-15 831 грн / га. Однак найбільша умовно-чистий прибуток - 23 143 і 23 448 грн / га - була отримана при вирощуванні гречки з добривами при сівбі 20 квітня і 3 травня. Найвищий показник рентабельності - 252,2% при найменшій собівартості продукції - 4884,3 грн / т отримали при сівбі гречки 3 травня без добрив. Використання добрив збільшувало показники собівартості на 2593,2 грн / т при сівбі 17 травня і на 4054,8 грн / т при сівбі 31 травня, а рентабельність знижувалася до 66,7 і 67,7% відповідно. Значний недобір врожаю і високий рівень собівартості при сівбі гречки 17 і 31 травня вказують на неефективність цих строків сівби, особливо при внесенні програмованих балансовими методом норм мінеральних добрив. Застосування мінеральних добрив, розрахованих балансовим методом на врожайність 2 т / га, найбільш виправдано при сівбі гречки в період з 20 квітня по 3 травня, що забезпечує найвищу умовно-чистий прибуток при рентабельності 144,7-147,9%. З огляду на показники продуктивності гречки і економічної ефективності технологічних прийомів, оптимальним, а також найбільш економічно доцільним при вирощуванні цієї культури на природному тлі харчування (без використання мінеральних добрив) в умовах Степу України є термін сівби 3 травня, а при використанні мінеральних добрив - період з 20 квітня по 3 травня.
При сівбі гречки в ранні оптимальні терміни відзначена краща виживаність рослин, формування більшої надземної маси і продуктивності. Відповідно і вищий рівень врожайності формувався при сівбі 3 травня. Використання мінеральних добрив в технологічному процесі вирощування гречки сприяло збільшенню збору насіння на 31,6-60%. Завдяки використанню вдосконалених елементів технології вирощування гречки - оптимальних термінів сівби і норм мінеральних добрив, збільшується вихід валової продукції, її вартість з одиниці площі, умовно-чистий прибуток і рентабельність. При цьому варто враховувати, що впровадження додаткових агроприйомів завжди вимагає збільшення виробничих витрат.
Економічно обгрунтованим і оптимальним періодом сівби гречки є третя декада квітня - перші п'ять днів травня, що сприяє отриманню найбільшої умовно-чистого прибутку при використанні мінеральних добрив.
Юрій Мащенко,
кандидат сільськогосподарських наук, заступник директора з науково-інноваційної діяльності та розвитку експериментальної бази, завідувач науково-технологічним відділом збереження родючості грунту і контролю якості продукції Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН України
Сергій Мащенко,
головний агроном СФГ «Лан» Знам'янського району Кіровоградської області
