Положення про порядок проведення медичного огляду водіїв та кандидатів у водії для перевірки їх придатності до керування транспортними засобами затверджено спільним Постановою Міністерства охорони здоров'я і Міністерства внутрішніх справ (зареєстровано МЮ 27.06.2013 р № 2472).
Документом встановлено, що всі водії автомототранспортних засобів категорій «А», «В», «С», «D» і «Е», а також трамваїв і тролейбусів тепер повинні проходити обов'язковий медогляд один раз в 2 роки. Водії, які надають пасажирам послуги на комерційній основі, як і раніше, проходять медогляд щорічно.
Не обов'язково проходити медогляд водіям, які мають права на управління будь-якою категорією транспорту і діючу медичну довідку по даній категорії, які мають намір навчитися керування транспортним засобом нижчої категорії (наприклад, категорія «А» є нижчою по відношенню до категорії «В»).
Медогляд проводять державні лікувально-профілактичні установи МОЗ на платній основі.
Термін медогляду не повинен перевищувати 3 календар них днів. У випадках, що вимагають складного, додаткового медобстеження, цей строк може бути продовжений до 10 календарних днів. Положенням визначено перелік документів, які потрібно подати в медкомісію для проходження медогляду.
В рамках медогляду водіїв та кандидатів необхідно здати аналіз крові на RW, пройти флюорографічне обстеження та огляд у терапевта, хірурга, невропатолога, офтальмолога, оториноларинголога (для жінок - у гінеколога). Якщо з моменту останнього флюорографічного обстеження пройшло не більше року, то можна уявити результати торішнього обстеження. Особи у віці 55 років і старше повинні пройти ЕКГ-обстеження.
Для вступників на курси з підготовки та перепідготовки водіїв також встановлено обов'язковість проходження медичного огляду кандидатами за один місяць до вступу.
Якщо у посадових осіб територіальних управлінь безпеки дорожнього руху (УБДД) або транспортних організацій виникнуть сумніви щодо здоров'я водія, йому достроково може бути видано направлення на повторний медогляд на профпридатність. У разі ухилення водія від проходження повторного медогляду або визнання його медкомісією непридатним до управління транспортом, він може бути позбавлений права водіння в судовому порядку. Після закінчення терміну позбавлення водія права керування автомобілем рішення про повторне проходження їм медогляду приймається начальником відділення територіального УБДД або старшим інспектором групи, а при їх відсутності - начальником відділення внутрішніх справ або його заступником.
Особи, позбавлені права керування транспортними засобами за керування в нетверезому стані, для отримання водійського посвідчення повинні пройти обов'язковий медогляд незалежно від терміну позбавлення водійських прав, уточнено в документі.
Особам, які пройшли медогляд, видається довідка встановленої форми із зазначенням його результатів. Незгода з результатами медогляду розглядається Міністерством охорони здоров'я.
У Положенні наведені переліки загальних і доповніть л ьних медичних протипоказань до керування транспортним засобом, що встановлюються при проведенні медогляду водіїв та кандидатів у водії. Однак медкомісії навіть при наявності медичних протипоказань, визначених у переліках, як виняток можуть дозволити керувати автотранспортним засобом (індивідуальний підхід) на підставі:
висновку спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу (відділу) по виду хвороби;
довідки, що підтверджує проходження контрольного огляду протеза в протезної майстерні органів з праці та соцзахисту населення. Це стосується осіб, ліва нога яких повністю або частково ампутована і яким дозволяється керувати спеціалізованими (керованими руками) автотранспортними засобами, в тому числі з автоматичною коробкою передач.
Особам, яким як виняток дозволено водити машину, забороняється керувати транспортними засобами, максимальний дозволений вага яких перевищує 3 500 кг, обладнаними спеціальними звуковими і освітлювальними сигналами або розрахованими на перевезення небезпечних вантажів, пасажирів, а також автомобілями, де, крім сидіння водія, є більше 8 сидінь.
Документ прийнятий на державну мову.
Постанова набула чинності з дня його офіційного опублікування в Зборах законодавства Республіки Узбекистан № 26 від 1 липня 2013 року.
