РЕАБІЛІТАЦІЯ ДІТЕЙ З вродженими ущелинами верхньої ГУБИ І неба В РЕСПУБЛІЦІ БАШКОРТОСТАН

1. бібліографічна ПОСИЛАННЯ

1 Топольницький О.З. 1 Чуйкин О.С. 2

1 ГБОУ ВПО «Московський Державний медико-стоматологічний університет імені А.І. Євдокимова »МОЗ Росії

2 ГБОУ ВПО «Башкирський Державний медичний університет МОЗ Росії

У етіологічної аспекті уроджені ущелини верхньої губи та піднебіння відносяться до мультифакторній патології, в якій можуть мати значення різні ендогенні, екзогенні, а також генетично обумовлені фактори. Алгоритм реабілітації дітей з вродженою ущелиною верхньої губи та піднебіння, що проживають в Республіці Башкортостан, розроблений на основі схем реабілітації, в які введені додаткові реабілітаційні заходи. При цьому враховувався вплив на організм несприятливих екологічних факторів навколишнього середовища в Республіці Башкортостан, особливості соматичного статусу цих дітей та клініко-анатомічних форм ущелини, а також особливостей застосування власних методів лікування і обстеження. Запропонований нами алгоритм реабілітації дітей з вродженою ущелиною верхньої губи та піднебіння дозволяє знизити кількість ранніх і віддалених післяопераційних ускладнень, поліпшити функціональні результати і якість життя, скоротити терміни інвалідності, домогтися повної медичної і соціальної реабілітації пацієнтів.

уранопластика

щелепно-лицьова реабілітація

вроджена ущелина губи і неба

1. Андріанова Ю.В. Клініко-ситуаційний аналіз в обґрунтуванні алгоритму реабілітації вродженої щілини губи і неба у дітей, які проживають в регіоні з нафтохімічною промисловістю: дис. канд. мед. наук. - Уфа, 2006. - 176 с.

2. Верзакова І.В., Чуйкин С.В., Губайдуллина Г.М. Оцінка кровопостачання щелепно-лицевої ділянки за допомогою вивчення гемодинаміки артерії подглазничного отвори методом дуплексного сканування // Медичний вісник Башкортостану. - 2011. - Т. 6. - № 3. - С. 130-132.

3. Вікторів С.В., Чуйкин С.В., Хуснутдтнова Е.К. Генетичні маркери гострих запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки у дітей // Електронний науково-освітній вісник Здоров'я і освіта в XXI столітті. - 2010. - Т. 12. - № 8. - С. 390-391.

4. Вікторів С.В., Чуйкин С.В., Карімов Д.О. Поліморфізм генів цитокінової мережі у дітей з запальними захворюваннями щелепно-лицьової області // Медичний вісник Башкортостану. - 2010. - Т. 5. - № 3. - С. 72-75.

5. Давлетшін Н.А., Чуйкин С.В., Герасимова Л.П. Назофарінгоендоскопіческая класифікація небо-глоткового змикання // Стоматологія дитячого віку і профілактика. - 2007. - Т. 6. - № 1. - С. 42-45.

6. Хасанов Т.А., Чуйкин С.В., Баймухаметов А.Р.Сістемная ензимотерапія в комплексному лікуванні гнійно-запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки у дітей // Креативна хірургія та онкологія. - 2011. - № 4. - С. 101-104.

7. Хасанов Т.А., Чуйкин С.В. Клініко-іммуннологіческім оцінка ефективності системної ензимотерапії при гнійних лімфаденітах у дітей // Пермський медичний журнал. - 2011. - Т. 28. - № 6. - С. 86-89.

8. Чуйкин С.В.Клініко-анатомічні форми вродженої ущелини верхньої губи та піднебіння // Уральський медичний журнал. - 2014. - № 5 (119). - С. 85-87.

9. Чуйкин С.В.Распространенность зубощелепних аномалій та визначення факторів ризику у дітей, які проживають у великому промисловому місті // Стоматологія дитячого віку і профілактика. - 2010. - Т. 9. - № 1. - С. 69-72.

10. Чуйкин С.В.Генетіческіе маркери в профілактиці вроджених ущелин губи і неба в регіоні з розвиненою нафтохімічною промисловістю // Здоров'я сім'ї - 21 століття. - 2010. - № 4. - С. 12.

11. Чуйкин С.Фактори ризику виникнення зубощелепних аномалій у дітей (огляд літератури) // Проблеми стоматології. - 2010. - № 4. - С. 55-60.

12. Чуйкин С.В., Авер'янов С.В. Особливості етіології, патогенезу і профілактики зубощелепних аномалій у дітей в регіоні з несприятливими факторами навколишнього середовища // Стоматологія дитячого віку і профілактика. - 2009. - Т. 8. - № 4. - С. 53-56.

13. Чуйкин С.В., Л. С. Персін, Н. А. Давлетшін Вроджена ущелина верхньої губи та піднебіння. - М., 2008. - 195 с.

14. Чуйкин С.В., Персін Л.С., Давлетшін Н.А. Оцінка стану піднебінної-глоткового затвора у дітей з вродженою щілиною неба після ураностафілопластікі // Ортодонтія. - 2008. - № 3. - С. 25-29.

15. Чуйкин С.В., Авер'янов С.В. Морфологічні зміни зачатків зубів при несприятливому перебігу антенатального періоду // Стоматологія дитячого віку і профілактика. - 2008. - Т. 7. - № 4. - С. 12-16.

16. Чуйкин С.В.Совершенствованіе методів загальної анестезії при хірургічному лікуванні вродженої ущелини верхньої губи та піднебіння // Стоматологія дитячого віку і профілактика. - 2008. - Т. 7. - № 3. - С. 40-43.

17. Чуйкин С.В., Давлетшін Н.А. Алгоритм реабілітації дітей з вродженою ущелиною верхньої губи та піднебіння, що проживають в республіці Башкортостан // Стоматологія дитячого віку і профілактика. - 2008. - Т. 7. - № 2. - С. 43-48.

18. Чуйкин С.В., Авер'янов С.В., Сибіряк С.В. Зв'язок зубощелепних аномалій з монооксигеназной системою печінки потомства щурів, підданих токсичного впливу бензину і формаліну // Стоматологія дитячого віку і профілактика. - 2008. - Т. 7. - № 1. - С. 55-58.

19. Чуйкин С.В., Давлетшін Н.А., Андріанова Ю.В. Клініко-анатомічна характеристика, частота народжуваності і соматична захворюваність дітей з вродженою ущелиною верхньої губи та піднебіння, що проживають в Республіці Башкортостан // Інститут стоматології. - 2007. - Т. 4. - № 37. - С. 26-27.

20. Чуйкин С.В., Персін Л.С., Давлетшін Н.А Спосіб дослідження вродженої ущелини піднебіння до і після ураностафілопластікі на основі комп'ютерної томографії. // Ортодонтія. - 2007. - № 4. - С. 19.

21. Чуйкин С.В., Шайхутдинова Д.І., Вікторова Т.В. Роль генетичних факторів у розвитку різних нозологічних форм вроджених ущелин губи і неба // Вісник Башкирського університету. - 2006. - Т. 11. - № 4. - С. 47-48.

22. Чуйкин С.В., Хасанов Т.А., Баймухаметов А.Р. Застосування системної ензимотерапії при лікуванні гнійно-запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки у дітей // Уральський медичний журнал. - 2013. - № 6 (111). - С. 59-64.

23. Чуйкин С.В.Аналіз поліморфних локусів генів цитокінів у дітей з гнійно-запальними захворюваннями щелепно-лицевої ділянки .// Медична генетика. - 2011. - Т. 10. - № 11 (113). - С. 34-39.

24. Чуйкин С.В., Хасанов Т.А Клініко-імунологічна оцінка ефективності системної ензимотерапії при гнійних лімфаденітах у дітей // Пермський медичний журнал. - 2011. - № 3. - С. 86.

25. Чуйкин С.В., Вікторов С.В., Хуснутдинова Е.К.Аналіз поліморфних варіантів генів tnfa, il1rn, il8, il10 у дітей з гнійно-запальними захворюваннями щелепно-лицьової області // Стоматологія дитячого віку і профілактика. - 2011. - Т. 10. - № 2. - С. 47-50.

26. Чуйкин С.В., Хасанов Т.А., Баймухаметов А.Р. Застосування препарату вобензим в комплексному лікуванні гострого гнійного лімфаденіту щелепно-лицевої ділянки у дітей .// Медичний вісник Башкортостану. - 2011. - Т. 6. - № 6. - С. 82-84.

27. Чуйкин С.В.Генетіческіе маркери в профілактиці вроджених ущелин губи і неба в регіоні з розвиненою нафтохімічною промисловістю // Здоров'я сім'ї - 21 століття. - 2010. - № 4. - С. 12.

28. Чуйкин С.В., Шайхутдинова Д.І., Вікторова Т.В.Роль генетичних факторів у розвитку різних нозологічних форм вроджених ущелин губи і неба // Вісник Башкирського університету. - 2006. - Т. 11. - № 4. - С. 47-48.

29. CiancioS.G. Cleft lip and palate gene identified // J. Am. Dent. Assoc. - 2000. - Vol. 131, № 10. - P. 1414-1418.

30. Tuna SH A method for positioning the premaxilla during impression making for a patient with bilateral cleft lip and palate: a clinical report Text. / SH Tuna, G. Pekkan, F. Keyf // J. Prosthet. Dent. - 2006. Vol. 96, N 4. - P. 233-6.

31. Wang Z., Moult J. SNPs, protein structure and disease // Hum. Mutat. - 2001.Vol.17 (4). - P.263-270.

За даними академії педагогічних наук Російської Федерації 4,5% дітей мають різні вроджені вади розвитку та аномалії. До найбільш поширених вроджених вад розвитку відносяться уроджені ущелини верхньої губи та піднебіння. Частота народження дітей з даними пороком становить до 38% всіх вад розвитку у дітей [1].

У Республіці Башкортостан на сьогоднішній день народжуваність дітей з вродженою ущелиною верхньої губи та піднебіння вище середньостатистичної по країні [19].

У етіологічної аспекті уроджені ущелини верхньої губи та піднебіння відносяться до мультифакторній патології, в якій можуть мати значення різні ендогенні, екзогенні, а також генетично обумовлені фактори [3,21,29].

Проблема реабілітації дітей з уродженими ущелинами неба багатогранна і складна. Кінцевою метою реабілітаційних заходів є відновлення функції апарату артикуляції і формування правильного мовлення в дітей [28].

Основним способом лікування таких дітей є хірургічне усунення дефекту верхньої губи та піднебіння - хейло- і уранопластика. Однак в більшості випадків оперативне лікування, відновлюючи цілісність небно-глоткового затвора, не завжди забезпечує достатнього його функціонування, що обумовлює утруднення нормального харчування і різні дефекти мови. Тяжкість зазначеної патології у дітей, незадовільна якість життя, неможливість повноцінної реабілітації пацієнтів з вродженою щілиною неба обґрунтовує високу актуальність проблеми реабілітації дітей з вродженою ущелиною верхньої губи та піднебіння.

Грунтуючись на високій актуальності і складності цієї проблеми нами була проаналізована частота вродженої ущелини верхньої губи та піднебіння в Республіки Башкортостан, проведена порівняльна оцінка частоти народження дітей з вродженою ущелиною верхньої губи та піднебіння в містах та районах Республіки Башкортостан з нафтохімічною промисловістю (НХП) і екологічно благополучних регіонах. Виявлено, що протягом ряду років в Республіці Башкортостан вроджена ущелина верхньої губи та піднебіння займає 1 місце по частоті серед усіх вад розвитку у дітей з найбільш високим показником до 16,4%, зі зростанням в динаміці за останні 4 роки від 14,2% до 16,4%.

Нами вивчена частота вродженої ущелини верхньої губи та піднебіння в регіонах Республіці Башкортостан з НХП (окремо в містах та сільських районах прилеглих до цих міст) і проведена порівняльна оцінка з аналогічним числом екологічно благополучних міст і районів. Сільські райони, прилеглі до міст з НХП відбиралися для дослідження з урахуванням рози вітрів в Республіці Башкортостан (з півдня на північ) [12].

За даними аналізу валових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на різні території Республіки Башкортостан нами проаналізовано взаємозв'язок між рівнем викидів забруднюючих речовин в атмосферу і частотою народження дітей з вродженою ущелиною верхньої губи та піднебіння в містах та районах Республіки Башкортостан з нафтохімічною промисловістю [9,11] .

Оцінюючи частоту народження дітей з вродженою ущелиною верхньої губи та піднебіння на 1000 народжених у міських поселеннях (2,43), і районах (3,26) з нафтохімічною промисловістю як підвищену, ми провели порівняльну оцінку цих даних з містами і районами без нафтохімічної промисловості. В екологічно благополучних містах (1,14) і районах (0,96) частота народження дітей з вродженою ущелиною верхньої губи та піднебіння була достовірно нижче (р <0,001), ніж у містах і районах з нафтохімічною промисловістю [10]. При аналізі частоти вродженої ущелини верхньої губи та піднебіння в великих містах з нафтохімічною промисловістю (г. Уфа - 1 038 000 населення) виявлено, що частота народження дітей з вродженою ущелиною верхньої губи та піднебіння на 1000 народжених в промисловому районі міста (3,55) вище , ніж в екологічно благополучному районі міста (1,16). Відмінності достовірні (р <0,01). У сільських районах, прилеглих до міст з нафтохімічною промисловістю, також виявлена ​​більш висока частота народження дітей з вродженою ущелиною верхньої губи та піднебіння. Висока частота народження дітей з вродженою ущелиною верхньої губи та піднебіння пояснюється шкідливим впливом забруднюючих речовин в етіології даного вродженої вади.

Клінічна характеристика дітей з вродженою ущелиною верхньої губи та піднебіння, що проживають в районах з нафтохімічною промисловістю, показала високий відсоток важких форм вродженої ущелиною верхньої губи та піднебіння. До них відносяться вроджена ущелина неба (39,6 ± 1,1%) і комбінована ущелина верхньої губи альвеолярного відростка, твердого та м'якого піднебіння (34,27 ± 1,15%), в сумі - 73,87 ± 1,06% . Вроджена ущелина верхньої губи становила 26,13 ± 1,06%. Найчастіше вроджена ущелина верхньої губи та піднебіння була у хлопчиків 54,30%. Супутні захворювання у дітей з вродженою ущелиною верхньої губи та піднебіння характеризувалися високою частотою захворювань ЛОР органів - 79,09%; ГРЗ, ГРВІ - 74,22%; захворювань дихальної системи - 40,22%; патологією ЦНС - 29,02%; захворювань серцево-судинної системи (17,12%) і шлунково-кишкового тракту - 11,7% [15]. Аналіз захворюваності дітей і підлітків в містах Республіки Башкортостан з нафтохімічною промисловістю показав високе значення її показників на 100 тис. Дітей. Вони достовірно (р <0,01) перевищували аналогічні показники в екологічно благополучних містах Республіки Башкортостан, а так же середнє значення загальної захворюваності дітей в РФ.

Відзначено значення високої соматичної захворюваності у дітей з ВРГН, які проживають в регіонах з НХП, і необхідність додаткових реабілітаційних заходів в алгоритмі реабілітації з урахуванням впливу несприятливих екологічних чинників навколишнього середовища на організм дитини.

Ситуаційний аналіз впливу промислових викидів в атмосферне повітря, воду, грунт в регіонах Республіки Башкортостан з нафтохімічною промисловістю на частоту виникнення вродженої ущелини верхньої губи та піднебіння у дітей показав наступні результати: в містах з нафтохімічною промисловістю відзначені найбільш високі величини валових викидів в атмосферу в тоннах в рік - від 135 114 до 180 120 тонн на рік і висока частота народження дітей з вродженою ущелиною верхньої губи та піднебіння. У цих містах виявлені найбільш високі показники рівнів викидів забруднюючих речовин в атмосферу в тоннах на рік на 1 га території (5,70) і в розрахунку на 1 особу (0,36), у порівнянні з екологічно благополучними містами - (1,12) , і в розрахунку на 1 людину 0,24. Кількісна оцінка забруднення атмосферного повітря в містах РБ з нафтохімічною промисловістю показала високий рівень забруднюючих речовин (бенз (а) пірену, діоксиду азоту, оксиду азоту, хлористого водню та ін.).

Оцінка якості поверхневих вод показала високий рівень скидання забруднюючих речовин із стічними водами в містах з нафтохімічною промисловістю. У скиданні основних забруднюючих речовин із стічними водами по Республіці Башкортостан скидалися: нафтопродукти (179,60 тонн на рік), феноли (1,9), хлорорганічні сполуки (4,89) тонн на рік; цинк (22,7); марганець (21,3); хром (6,5); свинець (1,0); кадмій (1,0); кобальт (0,27); молібден (0,02); ртуть (0,02). [18] Відзначено, що ряд забруднюючих речовин деякі хлорорганічні сполуки і важкі метали, що скидаються в навколишнє середовище, відносяться до ксенобіотиків техногенного походження, мають виключно високу токсичність і умовно об'єднані загальною назвою «суперекотоксикантами». Нами наведена схема можливого надходження в організм людини суперекотоксікантов по біологічної ланцюжку. Тривале надходження в організм суперекотоксікантов може відображатися на потомство з можливим виникненням аномалій розвитку плода [4,18].

Згідно з отриманими нами даними про частоту ВРГН в регіонах РБ з НХП, є залежність між величиною валових викидів забруднюючих речовин в атмосферу, їх кількістю (тонн в рік) на території проживання і величиною частоти ВРГН [13].

Проведений нами ситуаційний аналіз впливу промислових викидів в атмосферне повітря, воду, грунт в регіонах РБ з НХП на частоту виникнення ВРГН у дітей - переконливо показав роль несприятливих екологічних факторів навколишнього середовища в регіонах РБ з НХП в етіології і патогенезі ВРГН.

Грунтуючись на невирішеність деяких проблем хірургічного лікування дітей з вродженою ущелиною неба, відповідно до поставлених цілей і завдань нами було розроблено та впроваджено два способи ураностафілопластікі з елементами попереджувальними пізні післяопераційні ускладнення: рубцювання і вкорочення м'якого піднебіння, що обумовлюють небно-глоткову недостатність з усіма наслідками, що випливають [16,23].

На підставі особливостей анатомічної будови нормального твердого неба (задня носова ость твердого неба в горизонтальній площині знаходиться на рівні гачків крилоподібних відростків клиноподібної кістки) [5,24]. При наявності у пацієнта будь-якої форми вродженої ущелини піднебіння задня носова ость відсутня, кісткові фрагменти горизонтальної пластинки піднебінної кістки недорозвинені і вкорочені, що призводить до вкорочення і рубцювання м'якого піднебіння в післяопераційному періоді [2].

З Огляду на це, нами застосовано статичність підвішування м'якого піднебіння на Рівні гачків крілоподібніх відростків кліноподібної кісткі Виконує в даного випадка функцію відсутнього кісткового каркаса [8,22,25]. При цьому передня частина м'якого піднебіння жорстко фіксується на рівні відповідному нормальній прикріплення м'язів, і утримується в такому положенні більше 1 року, попереджаючи тим самим повторне рубцеве приєднання м'язового масиву до недорозвиненим фрагментами піднебінної кістки.

За способом щадить ураностафілопластікі із застосуванням пластики зустрічними трикутними клаптями ротової і носової слизової м'якого піднебіння і статичного підвішування м'якого піднебіння (патент РФ № 2226990 від 20.04.04 р) ми провели оперативне лікування 176 пацієнтів з ВРН у віці від 2-х до 7 років [14 ]. При цьому у 162 (92%) пацієнта візуально були хороші, у 11 (6%) - задовільні, і 3 (2%) незадовільні результати операції. Показанням до застосування даного способу є наявність у пацієнта гіпоплазії м'язів м'якого піднебіння, значне скорочення твердого неба (індекс укорочення II і III ступеня).

За способом щадить ураностафілопластікі із застосуванням пластики трьома зустрічними трикутними клаптями суцільним поруч ротової і носової слизової піднебіння, пластики слизової в області крилощелепної складок і щік зустрічними трикутними клаптями, і статичного підвішування м'якого піднебіння (патент РФ № 2278625 від 27.06.06г.) Ми провели оперативне лікування 108 пацієнтів з ВРН у віці від 2-х до 8 років. При цьому у 96 (89%) пацієнтів візуально були хороші, і у 12 (11%) - задовільні результати операції. Показанням до застосування даного способу є наявність у пацієнта гіпоплазії м'язів м'якого піднебіння і вкорочення твердого неба з індексом I і II ступеня.

На підставі проведених досліджень нами запропоновано алгоритм реабілітації дітей з ВРГН, які проживають в регіоні РБ з НХП [1,17].

За основу алгоритму нами були взяті схеми реабілітації дітей з ВРГН С.В. Дьяковій (2002), Пекло. А. Мамедова (2002) і Л.В. Агеєвої і співавт. (2002), в які ми ввели додаткові реабілітаційні заходи.

При побудові алгоритму реабілітації дітей з ВРГН, адаптованого до умов регіону з нафтохімічною промисловістю (НХП) ми враховували екологічну обстановку і особливості соматичного статусу цих дітей.

Процес реабілітації відбувається в теченіt всього дитячого віку, а у декого і в більш старшому віці, проте, його доцільно розділити відповідно до періодів, виділеними в педіатрії на 7 періодів:

1. пренатальний період

2. період новонародженості - від 0 до 1 міс;

3. період грудного віку - 1 міс. - 1 рік:

4. період ясельного віку - 1 рік - 3 роки:

5. дошкільний період - 3 - 6 років;

6. період молодшого шкільного віку - 7 - 11 років;

7. період старшого шкільного віку - 11 - 18 років.

З урахуванням особливостей реабілітації дітей з ВРГН в регіонах РБ з НХП ми розробили наступний алгоритм реабілітації.

З урахуванням екологічних чинників навколишнього середовища, даних про наявність у вагітних жінок в сечі і крові екотоксікантов, що перевищують гранично-допустимі концентрації, ми ввели в алгоритм реабілітації консультацію токсиколога, який за свідченнями може призначити обстеження сечі або крові на екотоксиканти і за показаннями призначити детоксикаційну терапію [26].

Вагітним жінкам необхідна консультація еколога і профпатолога (за показаннями) для планування лікувально-профілактичних заходів [27].

Період новонародженості (від 0 до 1 міс.)

Після народження дитини з ВРГН встановлюється точний клініко-анатомічний діагноз, визначається план хірургічного та консервативного лікування. Проводять поглиблене обстеження у суміжних фахівців, виявляють вроджені вади розвитку інших органів і систем, діагностують супутні соматичні і неврологічні захворювання.

Проводиться індивідуальна робота з батьками з навчання особливостям виходжування хворої дитини для забезпечення оптимального розвитку, раціонального вигодовування, попередження інфекційних захворювань. Батьки отримують інформацію про стан здоров'я дитини, перспективи та алгоритмі реабілітації.

При повній односторонньої і двосторонньої ущелині верхньої губи, альвеолярного відростка, м'якого і твердого неба проводиться рання предоперационная ортопедична підготовка пацієнта [30].

Призначається консультація токсиколога, за свідченнями він проводить обстеження сечі, крові дитини або грудного молока матері на екотоксиканти, за показаннями призначають детоксикаційну терапію матері і дитині. При наявності супутніх вад розвитку, важких соматичних захворювань, захворювань центральної нервової системи терміни хірургічного лікування віддаляються, але не пізніше 5-6 років хірургічна реабілітація повинна бути закінчена з тим розрахунком, щоб дитина пішла вчитися в звичайну школу [31]. Діти з хворобою Дауна, Литтля, дитячим церебральним паралічем та іншої грубою патологією організму по протипоказань можуть оперуватися в більш пізні терміни. Підсумком роботи групи фахівців на цьому етапі є індивідуальний план підготовки хворого до оперативного втручання з урахуванням тяжкості пороку розвитку щелепно-лицевої ділянки, супутніх вад і стану соматичного статусу дитини.

Період грудного віку (від 1 міс. До 1 рік).

Цей період реабілітації спрямований на підготовку і проведення операції хейлорінопластікі, яка зазвичай проводиться у дітей в 2,5 - 3х місячному віці.

При двосторонньої повної ущелині верхньої губи, альвеолярного відростка, м'якого і твердого неба в цьому віковому періоді продовжує проводитися рання предоперационная ортопедична підготовка пацієнта. Метою раннього передопераційного ортопедичного лікування є усунення зміщення фрагментів верхньої щелепи, протрузії серединного фрагмента, і попередження вторинного зміщення в післяопераційному періоді. При наявності супутніх соматичних і неврологічних захворювань проводиться їх лікування. Часто хворіють дітям з супутньою соматичною патологією призначається консультація імунолога-алерголога для корекції імунологічного статусу Ясельний період (від 1 року до 3-х років).

Дитина зазвичай перекладається з грудного на звичайне вигодовування. Цей період реабілітації спрямований на підготовку і проведення операції уранопластики, яка зазвичай проводиться у дітей в 2,5 - 3х річному віці. Часто хворіють дітям з супутньою соматичною патологією призначається консультація імунолога-алерголога для корекції імунологічного статусу до операції. Ураностафілопластіка проводиться на нашу способу із застосуванням пластики зустрічними трикутними клаптями ротової і носової слизової м'якого піднебіння і статичного підвішування м'якого піднебіння (без поперечного розтину носової слизової) (патент РФ № 2226990 від 20.04.04 р) при наявності ущелини з дуже широким дефектом. При наявності невеликого або помірного дефекту з невеликим укорочением твердого неба проводиться щадна ураностафілопластіка із застосуванням пластики трьома зустрічними трикутними клаптями суцільним поруч ротової і носової слизової піднебіння, пластики слизової в області крилощелепної складок і щік зустрічними трикутними клаптями, і статичного підвішування м'якого піднебіння (без поперечного розтину носової слизової) (патент РФ № 2278625 від 27.06.06г.). Через 1 місяць після операції ураностафілопластіка проводиться обстеження функції піднебінно-глоткового затвора для раннього виявлення небно-глоткової недостатності: аероріноманометріческіе дослідження, електроміографія, назофарінгоендоскопія. Післяопераційна реабілітація спрямована на відновлення функції піднебінно-глоткового затвора й мови. За свідченнями проводиться корекція верхньої губи і крила носа після хейлорінопластікі (при наявності грубої рубцевої деформації і звуження носового ходу). За екологічним показниками обстежують сечу на важкі метали і екотоксиканти, в разі потреби проводять обстеження крові. Лікування у стоматолога по 3-й групі диспансеризації 3 рази в рік. Обстеження та лікування у оториноларинголога 3 рази в рік (з урахуванням того, що 80% дітей мають захворювання ЛОР-органів, при необхідності консультація сурдолога. Обстеження шлунково-кишкового тракту, сечостатевої системи - в зв'язку з високою частотою захворюваністю цієї патології в регіоні з НХП .

Через 6 місяців після операції ураностафілопластіка проводиться повторне обстеження функції піднебінно-глоткового затвора для раннього виявлення небно-глоткової недостатності: аероріноманометріческіе дослідження, електроміографія, назофарінгоендоскопія. При виявленні неповного змикання, за показаннями проводиться комп'ютерна томографія небно-глоткового затвора з цефалометріческімі вимірами (патент РФ № 2128007 від 27.03.99 р) і комп'ютерна томографія з планіметричними вимірами укорочення твердого неба (патент РФ №2294146 від 27.02.2007р.). Дані об'єктивні методи дослідження дозволяють не тільки оцінити функцію всіх структур небно-глоткового затвора, а й вибрати оптимальний спосіб усунення піднебінно-глоткової недостатності і реабілітації пацієнта. Діти після хірургічного лікування продовжують реабілітацію, доповнену заняттями в групах здоров'я, в канікулярний період направляються в дитячі реабілітаційні центри. Часто хворіють дітям з супутньою соматичною патологією призначається консультація імунолога-алерголога для корекції імунологічного статусу. При прорізуванні 12, 11, 21, 22 зубів проводиться операція періостеопластіка у віці 6 - 7 років.

Молодший шкільний вік (від 7 до 11 років):

Через 2 роки після операції ураностафілопластіка дітям з післяопераційної ринолалія проводиться повторне обстеження функції піднебінно-глоткового затвора для виявлення небно-глоткової недостатності: аероріноманометріческіе дослідження, електроміографія, назофарінгоендоскопія. При виявленні неповного змикання, за показаннями проводиться комп'ютерна томографія небно-глоткового затвора з цефалометріческімі вимірами і комп'ютерна томографія з планіметричними вимірами укорочення твердого неба. При виявленні анатомічної небно-глоткової недостатності, за показаннями виконується реоперація на тканинах м'якого піднебіння.

Старший шкільний вік (від 11 до 18 років).

У цей період гормональної перебудови організму дитина, котрий переніс операції в зв'язку з ВРГН, повинен бути фізично і психологічно адаптований в соціальному середовищі. Різні супутні захворювання, порушення в різних органах і системах, рубцеві зміни м'яких тканин верхньої губи, носа, м'якого і твердого неба в період швидкого розвитку організму можуть проявити себе. Діти спостерігаються додатково шкільним лікарем, займаються в групах здоров'я, в період канікул проходять реабілітаційні заходи в центрах реабілітації [6,7]. Кожна дитина потребує індивідуального підходу до своєї проблеми протягом усього періоду реабілітації. Повноцінна соціальна адаптація пацієнта може бути забезпечена тільки при дотриманні наступності та етапності лікування [20]. При цьому кожен фахівець повинен пам'ятати, що здоров'я і якість життя пацієнтів з вродженою ущелиною верхньої губи та піднебіння безпосередньо залежить від своєчасності і результативності лікування.

Запропонований алгоритм реабілітації дітей з ВРГН враховує особливості соматичного статусу, розроблений з урахуванням впливу на організм несприятливих екологічних факторів навколишнього середовища в Республіці Башкортостан, клініко-анатомічних форм ущелини, і особливостей застосування власних методів лікування і обстеження, що дозволяє знизити кількість ранніх і віддалених післяопераційних ускладнень , поліпшити функціональні результати і якість життя, скоротити терміни інвалідності, домогтися повної медичної і соціальної ре абилитации пацієнтів [31].

Рецензенти:

Давлетшін Н.А., д.м.н., професор кафедри стоматології дитячого віку та ортодонтії з курсом ІДПО ГБОУ ВПО «Башкирський державний медичний університет» МОЗ України, м Уфа;

Герасимова Л.П., д.м.н., професор, зав. кафедрою терапевтичної стоматології з курсом ІДПО «Башкирська державний медичний університет» МОЗ України, м Уфа.

бібліографічна ПОСИЛАННЯ

Топольницький О.З., Чуйкин О.С. РЕАБІЛІТАЦІЯ ДІТЕЙ З вродженими ущелинами верхньої ГУБИ І неба В РЕСПУБЛІЦІ БАШКОРТОСТАН // Сучасні проблеми науки та освіти. - 2015. - № 4.;
URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=20914 (дата звернення: 27.06.2019).

Пропонуємо вашій увазі журнали, что видають у видавництві «Академія природознавства»

(Високий імпакт-фактор РИНЦ, тематика журналів охоплює всі наукові напрямки)