Оцінка функції зовнішнього дихання (ФЗД) в медицині є дуже важливим інструментом для отримання висновків про стан дихальної системи. Оцінити ФВД можна різними методами, найпоширенішим і більш точним з яких є спірометрія. В даний час спирометрия проводиться з використанням сучасної комп'ютерної техніки, що в кілька разів збільшує вірогідність одержуваних даних.
1
спірометрія
Спірометрія - це метод оцінки функції зовнішнього дихання (ФЗД) за допомогою визначення обсягів вдихуваного і повітря, що видихається і швидкостей руху повітряних мас при диханні. Вона є дуже інформативним методом дослідження.
Виконувати спірометрії слід тільки за рекомендацією грамотного лікаря-фахівця.
Значення індексу Тиффно в діагностиці хронічних хвороб легенів
2
показання
Для проведення оцінки функції зовнішнього дихання існують такі показання:
- діагностика захворювань дихальної системи (бронхіальної астми, хронічної обструктивної хвороби легень, хронічного бронхіту, альвеолитов і ін.);
- оцінка впливу будь-якого захворювання на функцію легенів і повітроносних шляхів;
- скринінг (масове обстеження) людей, у яких є фактори ризику розвитку легеневої патології (куріння, взаємодія з шкідливими речовинами, обумовлене професією, спадкова схильність);
- передопераційна оцінка ризику виникнення проблем з диханням під час хірургічного втручання;
- аналіз ефективності лікування легеневої патології;
- оцінка легеневої функції при встановленні інвалідності.
Спірометрія - важливий метод діагностики хвороб органів дихання
3
Протипоказання
Спірометрія є безпечною процедурою. Вона не має абсолютних протипоказань, але форсований (глибокий) видих, який застосовують при оцінці ФЗД, слід виконувати з обережністю:
- хворим з розвинувся пневмотораксом (наявністю повітря в плевральній порожнині) і протягом 2 тижнів після його дозволу;
- в перші 2 тижні після розвитку інфаркту міокарда або хірургічних втручань;
- при вираженому кровохаркання (виділення крові при кашлі);
- при тяжкій бронхіальній астмі.
Спірометрія протипоказана дітям до 5 років. При необхідності оцінки ФЗД у дитини молодше 5 років застосовується метод, який називається бронхофонографія (БФГ).
Спірографія як метод дослідження функції легенів
4
Методика дослідження
Пацієнту для дослідження ФЗД потрібен певний час дихати в трубку приладу, який називається спірографом. Ця трубка (загубник) є одноразовою і змінюється після кожного пацієнта. Якщо загубник багаторазовий, то після кожного пацієнта він здається на дезінфекцію з метою виключення передачі інфекції від однієї людини іншій.
Спірометричний дослідження може проводитися при спокійному і форсованому (глибокому) диханні. Проба з форсованим диханням проводиться так: після глибокого вдиху людині пропонують максимально видихнути в трубку апарата.
Для отримання достовірних даних дослідження проводиться мінімум 3 рази. Після отримання показників спірометрії медичний працівник повинен перевірити наскільки достовірні результати. Якщо в трьох спробах параметри ФЗД значно відрізняються, то це говорить про недостовірність даних. В такому випадку потрібне проведення додаткової записи спірограмми.
Всі дослідження виконуються з носовою зажимом для виключення носового дихання. При відсутності затиску медик повинен запропонувати пацієнтові затиснути ніс пальцями.
5
Підготовка до дослідження
Для отримання достовірних результатів обстеження необхідно дотримуватися деяких простих правил.
- Не палити протягом 1 години перед дослідженням.
- Не вживати алкоголь мінімум за 4 години до спірометрії.
- Виключити важкі фізичні навантаження за 30 хвилин до дослідження.
- Не вживати їжу за 3 години до дослідження.
- Одяг на пацієнта повинна бути вільною і не заважати глибокого дихання.
- Якщо пацієнт носить знімні зубні протези, то перед дослідженням не варто їх знімати. Зняти протези необхідно тільки за рекомендацією лікаря в тому випадку, якщо вони заважають проведенню спірометрії.
6
показники спірометрії
Для оцінки ФЗД існують такі основні показники.
- Життєва ємність легенів (ЖЕЛ). Цей параметр показує ту кількість повітря, яке людина здатна максимально вдихнути або видихнути.
- Форсована життєва ємкість легень (ФЖЄЛ). Це максимальний обсяг повітря, який людина здатна видихнути після максимального вдиху. ФЖЕЛ може знижуватися при багатьох патологіях, а збільшується лише при одній - акромегалії (надлишку гормону росту). При цьому захворюванні всі інші легеневі обсяги залишаються нормальними. Причинами зниження ФЖЄЛ можуть бути:
- патологія легень (видалення частини легені, ателектаз (спадання легені), фіброз, серцева недостатність та ін.);
- патологія плеври (плеврит, пухлини плеври та ін.);
- зменшення розмірів грудної клітки;
- патологія дихальних м'язів.
- Обсяг форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) - це частина ФЖЕЛ, яка реєструється за першу секунду форсованого видиху. ОФВ1 знижується при рестриктивних і обструктивних захворюваннях бронхолегеневої системи. Рестриктивні порушення - це стани, які супроводжуються зменшенням об'єму легеневої тканини. Обструктивні порушення - це стани, які зменшують прохідність повітроносних шляхів. Для розмежування даних типів порушення необхідно знати значення індексу Тиффно.
- Індекс Тиффно (ОФВ1 / ФЖЕЛ). При обструктивних порушеннях даний показник завжди знижений, при рестриктивних - або нормальний, або навіть підвищений.
7
розшифровка результатів
Якщо у пацієнта спостерігається підвищення або нормальні значення ФЖЕЛ, але зниження ОФВ1 і індексу Тиффно, то говорять про обструктивних порушеннях. Якщо ФЖЕЛ і ОФВ1 знижені, а індекс Тиффно нормальний або підвищений, то це говорить про рестриктивних порушеннях. А якщо всі показники знижені (ФЖЕЛ, ОФВ1, індекс Тиффно), то роблять висновки про порушення ФЗД за змішаним типом.
Варіанти висновків за результатами спірометрії представлені в таблиці.
Варіант порушеньФЖЕЛОФВ1індекс Тиффно
обструктивні порушення норма / ↑ ↓ ↓ Рестриктивні порушення ↓ ↓ норма / ↑ Змішані порушення ↓ ↓ ↓
Слід зазначити, що параметри, які вказують на легеневу рестрикцию, можуть обдурити лікаря. Часто рестриктивні порушення реєструються там, де їх немає в дійсності (помилково-позитивний результат). Для точної діагностики легеневої рестрикції застосовують метод, який називається бодіплетізмографія.
Ступінь обструктивних порушень встановлюється за значеннями показників ОФВ1 і індексу Тиффно. Алгоритм встановлення ступеня бронхіальної обструкції представлений в таблиці.
Ступінь обструкціїОФВ1 в% від належногоіндекс Тиффно в% від належного
Легка більше 80 менше 70 Среднетяжелая менше 80 менше 70 Важка менше 50 менше 70 Вкрай важка менше 30 менше 70
8
бронходілатаціонний тест
При виявленні у пацієнта порушень ФЗД по обструктивному типу необхідно додатково провести пробу з бронхолітіком для визначення оборотності обструкції (порушення прохідності) бронхів.
Бронходілатаціонний тест полягає в проведенні інгаляції бронхолитика (речовини, що розширює бронхи) після виконання спірометрії. Потім через певний час (точний час залежить від використовуваного бронхолитика) спірометрії проводять ще раз і порівнюють показники першого і другого дослідження. Обструкція оборотна, якщо приріст ОФВ1 в другому дослідженні становить 12% і більше. Якщо цей показник нижче, то роблять висновок про незворотною обструкції. Оборотна бронхіальна обструкція найчастіше спостерігається при бронхіальній астмі, необоротна - при хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ).
9
провокаційні тести
Дані тести застосовують для оцінки наявності гіперреактивності бронхів, яка має місце при бронхіальній астмі. Для цього пацієнтові проводять інгаляцію речовин, які здатні викликати спазм бронхів (гістамін, метахоліном). Зараз дані тести застосовують рідко, з огляду на їх потенційну небезпеку для пацієнта.
Слід зазначити, що інтерпретацією результатів спірометрії повинен займатися тільки грамотний лікар-фахівець.
10
Бронхофонографія (БФГ)
Бронхофонографія (БФГ) застосовується для дітей до 5-ти років. Вона полягає не в реєстрації дихальних обсягів, а в запису дихальних шумів. БФГ заснована на аналізі дихальних шумів в різних звукових діапазонах: низькочастотному (200 - 1200 Гц), середньочастотному (1200 - 5000 Гц), високочастотному (5000 - 12600 Гц). Для кожного діапазону розраховується акустичний компонент роботи дихання (АКРД). Він являє собою підсумкову характеристику, пропорційну фізичній роботі легких, що витрачається на вчинення акту дихання. АКРД виражається в мікроджоулів (мкДж). Найбільш показовим є високочастотний діапазон, так як значущі зміни АКРД, що свідчать про наявність бронхіальної обструкції, виявляються саме в ньому. Даний метод проводиться тільки при спокійному диханні. Проведення БФГ при глибокому диханні робить результати обстеження недостовірними. Слід зазначити, що БФГ є новим методом діагностики, тому застосування його в клініці обмежена.
11
висновок
Таким чином, спірометрія є важливим методом діагностики захворювань дихальної системи, контролю за їх лікуванням і визначення прогнозу для життя і здоров'я пацієнта.
У деяких випадках після реалізації даного методу слід провести додаткові процедури. Тому лікар може призначити, наприклад, проходження бронходилатационного тестування.
Інші методи не мають такого широкого застосування. Причиною цього є те, що їх застосування ще маловивчений практиці.
