- Маша. Народилася 12 серпня 2011 року, на 32-му тижні вагітності. Вага при народженні посилання -...
- Ваня. Народився 3 квітня 2013 року, на 28-му тижні вагітності. Вага при народженні - 980 грамів,...
- Соня. Народилася 10 листопада 2011 року, на 31-му тижні вагітності. Вага при народженні - 1 560 грамів,...
Лера народилася з вагою 610 грамів. Ще 5 років тому такі малюки були приречені
Малюків, які відразу після народження потрапляють в міський перинатальний центр, об'єднує одне - екстремально низька маса тіла. Тут виходжують новонароджених, які з'явилися на світ завчасно з вагою значно менше норми: 2 000 грамів, 1 500 і навіть 500 грамів.
До 5-річчя перинатального центру ми знайшли дітей, які народилися набагато раніше за встановлений термін і вижили завдяки єкатеринбурзький лікарям, і їх фотографії, зроблені в перші дні життя. Підсумком став фотопроект «Екстремальний вага», на який нашого фотографа Іллю Давидова надихнули роботи канадця Red Méthot . Фотографії врятованих дітей ми подарували перинатального центру, лікарям і медсестрам, які щодня рятують недоношених малюків.
- Я хочу, щоб завдяки цьому проекту всі жителі нашого міста не тільки побачили результати роботи Міського перинатального центру, а й те, що сьогодні ці діти практично не відрізняються від тих, хто народився в строк і в кого не було таких значних проблем зі здоров'ям, як у них, - говорить Сергій Мартиросян, головний лікар Дитячої міської лікарні № 10, в яку входить Перинатальний центр. - Наші колишні пацієнти мають повне право отримати в суспільстві ту соціальну адаптацію, яка їм потрібна. Тому що вони до сих пір потребують особливої турботи і опіки - не тільки з боку медиків і батьків, але і з боку педагогів і всіх оточуючих їх людей. Всі разом ми повинні формувати позитивне ставлення до таких дітей, і завдяки цьому фотопроекту, я сподіваюся, ми станемо трохи ближче до цивілізованого суспільства, яке живе за принципами гуманного ставлення до людей.
Ще п'ять років тому новонароджені з екстремально низькою масою тіла були приречені. А зараз цим хлопчикам і дівчаткам - по 3-4 роки. Подивіться, якими вони народилися - і якими стали. За кожним знімком - історія страху і надії і слова нескінченної подяки лікарям, які боролися за їх життя по кілька тижнів і навіть місяців.
Маша. Народилася 28 березня 2011 року на 34-му тижні вагітності. Вага при народженні - 1 980 грамів, зріст - 46 сантиметрів.
Згадує мама Маші, Анна:
- Перший раз я її побачила в палаті інтенсивної терапії. Вона була дуже маленька і весь час спала. За чотири дні я всього один раз бачила, як вона відкрила очі. Медсестри ласкаво називали її «дюймовочка» - такої маленької вона здавалася.
У ОПН (відділення патології новонароджених. - Прим. Ред.) Ми лежали всього 10 днів. Після того як нас виписали додому, почалися нескінченні походи по лікарях, масаж, уколи. Так пройшов цілий рік. Коли я згадую про це, на очі навертаються сльози. Величезне спасибі всьому персоналу перинатального центру та особисто Наталії Борисівні (хоч вона вже й не працює в пологовому будинку), операційної сестри Ольги і всім, хто був небайдужий і підтримав у важку хвилину, за порятунок наших життів!
Миша. Народився 20 червня 2011 року на 26-му тижні вагітності. Вага при народженні - 920 грамів, зріст - 34 сантиметри.
Згадує мама Михайлика, Анна:
- Міша лежав в реанімації з 21 червня по 4 серпня. Він ніяк не хотів дихати самостійно, тому був на ШВЛ (штучна вентиляція легенів. - Прим. Ред.). Якраз тоді мені і запропонували випробувати «метод кенгуру» (коли малюка кладуть на відкриту частину грудей матері на кілька годин. - Прим. Ред.). У підсумку після першого ж разу, відчувши маму, Міша почав періодично дихати без ШВЛ, ну а після 3-го разу почав дихати сам. Я була щаслива, коли мені вперше дозволили самій годувати його через зонд і міняти підгузник. У ОПН ми лежали трохи більше місяця. На Мишу тоді дуже впливала зміна погоди: як тільки був дощ або вітер, він «відключався». Нам дуже допомагав наш улюблений лікар - Юлія Равильевна Поліщук і медсестри Поліна, Катюша, Регіна і Мутріба.
Зараз Міша дуже життєрадісний дитина, він багато чого знає, вважає до 20, знає алфавіт, рахує до 10 по-англійськи. І, незважаючи на те, що у нього ДЦП, ходить в садок зі звичайними дітьми.
Зоя. Народилася 2 травня 2012 року, на 30-му тижні вагітності. Вага при народженні посилання - 1 070 грамів, зріст - 34 сантиметри.
Згадує мама Зої, Ольга:
- Боже, яка вона була маленька! Ручки і ніжки - як мої пальці, худюща, дихає важко, вся в трубках. Дивлюся крізь скло на неї, реву. Вона на мить відкриває очі - сині-сині. Розмовляю з нею, гладжу ручку. Обіцяю, що скоро ще прийду, розповідаю про папу, кота, розповідаю, яку гарну коляску ми їй купили. А в голові крутиться одне: тільки живи!
На третій день вона задихала сама. Така маленька і така сильна! Потім нас перевели у відділення патології новонароджених. І якщо раніше за її диханням стежили апарати, то тепер стежити за диханням моєї дівчинки повинна була я сама. Це було, мабуть, найстрашнішим. Я практично не спала - спостерігала, як піднімається її груди, живіт. Іноді мені здавалося, що вона не дихає, і тоді я зістрибує з ліжка і бігла її торсати. Але вона лише невдоволено покректує.
Одного разу я взяла її, поклала собі на груди. І через кілька секунд зрозуміла, що вона не дихає. Щось трапилося. Вона почала синіти. Я стала плескати їй по спині, сусідка побігла по лікаря ... слава Богу, все обійшлося ...
Виписалися ми з купою діагнозів на додачу. Але вдома дуже багато займалися, проходили різні курси реабілітації ... А сьогодні нашій доньці вже три з половиною роки, і вона абсолютно не поступається одноліткам!
Лера. Народилася 31 липня 2011 року, на 31-му тижні вагітності. Вага при народженні - 1 870 грамів, зріст - 43 сантиметри.
Згадує мама Лери, Олена:
- Леруся народилася раніше терміну на цілих 8 тижнів. Вона тоді поспішила побачити світ і з тих пір все кудись біжить, не сидить і п'яти хвилин на місці. Але як же мені було страшно і образливо виходити однією з пологового будинку, знаючи, що моя лялечка лежить під тим апаратом, який за неї дихає. Через тиждень після пологів мені зателефонували з лікарні і сказали: «Збирайтеся лягати в відділення новонароджених, там будете вже разом». Я тоді навіть не бігла ... я летіла - перший раз в лікарню з такою радістю. Коли мені її принесли з реанімації, то перша моя реакція була: «Боже, яка мала!» Потім прийшов медбрат Василь ... саме він навчив мене надягати памперс на маленьку попку, величезне спасибі за це йому. Юлія Равильевна, наш лікар, відразу сказала, що маминої роботи буде багато ...
Андрій і Кирило. Народилися 25 липня 2011 року на 28-му тижні вагітності. Вага при народженні: Андрій - 1 540 грамів, Кирило - 1 720 грамів. Зростання - 42 і 40 сантиметрів.
Згадує мама Андрія і Кирила, Юлія:
- Після народження моїх малят одразу підключили до апарату ШВЛ, а на ранок вже перевели в ОПН. Мене виписали з пологового будинку на третій день, і я відразу побігла до них! Андрій перебував в палаті, в інкубаторі, а Кирило - ще в реанімації. Через 5 днів Кирюшу вже перевели до нас. Вони обидва були дуже маленькі і худенькі - їли через зонд.
Лікарі та медсестри були дуже уважні, докладно розповідали, як поводитися з цими крихтами, налаштовували лише на хороше, вселяли надію. На другому тижні життя Андрія відвезли в обласну лікарню. Там йому зробили операцію на серці - закрили артеріальної проток. А в ОПН ми провели майже півтора місяця. Нас виписали з вагою 2 100 грамів.
Аріна. Народилася 27 квітня 2012 року, на 27-му тижні вагітності. Вага при народженні - 850 грамів, зріст - 35 сантиметрів.
Згадує мама Аріни, Яна:
- Що ми відчували? Радість і страх! Ті страшні два тижні, проведені в реанімаційній палаті, нестерпна невизначеність здавалися для нас найдовшими, але терпіння, любов і віра в свою дитину, величезна праця лікарів - і наша маленька перемога: 9 травня ми опинилися в одній палаті. Тут я і наша маленька дівчинка могли разом вчитися дихати, ковтати, їсти ... я сама могла доглядати за нею, погладжувати, дивитися годинами і розмовляти з нею!
І нехай ми пролежали в лікарні з Арішенька цілих два місяці, і все було зовсім не так, як хотілося і уявлялося нам при плануванні першої вагітності, але тепер наша сім'я дуже щаслива завдяки нашій донечці.
Маша. Народилася 12 серпня 2011 року, на 32-му тижні вагітності. Вага при народженні посилання - 1 700 грамів, зріст - 41 сантиметр.
Згадує мама Маші і Вані, Наталя:
- Маруся відразу активно дригав своїми худенькими ніжками, як балерина, і вже з перших хвилин дивилася на всіх серйозним поглядом. Лікуючий лікар Катерина Олексіївна заспокоювала: «Мама, не хвилюйтеся, з вашим малюком все в порядку! Ви просто набираєте вагу! »І Марія його набрала.
Сьогодні Маша дуже цікава дівчинка з непростим характером і дорослими питаннями. З ранку до вечора вона терзає домашніх: що таке тінь, хто живе на хмарах, звідки стався світ? Якщо з одного до двох вона була «хлопавка» і «краля», як вона сама себе називала, то тепер вона кличе себе «Маша Некрасова - супер-поїзд, супер-герой». Вона хоче рятувати світ і будувати будинки!
Ваня. Народився 3 квітня 2013 року, на 28-му тижні вагітності. Вага при народженні - 980 грамів, зріст - 35 сантиметрів.
Згадує мама Маші і Вані, Наталя:
- Історія народження Вані сумна. Сльози, істерики, небажання жити! Чого тільки не було! Передчасні пологи, страшні крововиливи 4-го ступеня, гідроцефалія, поренцефаліческая кіста, тромб. Розмови про те, що, можливо, потім доведеться робити операцію, що дитина просто не засвоює їжу. Було погано всім: Вані, який народився так рано, однорічної Маші, яку вночі відвезли за 400 кілометрів, бабусям, дідусям, чоловікові - він ходив чорний, і мені, сходила з розуму.
Десь ми прочитали: треба об'їхати 7 храмів, замовити Сорокоусти, поставити свічки. Ми хапалися за будь-яку соломинку! На наступний день дзвінок в лікарню - тромб розсмоктався! Ваня став набирати вагу, а депресія - проходити!
У мене до цих пір зберігається малюнок Катерини Олексіївни, на якому вона показувала, як в той момент виглядав мозок нашого малюка: там дірка, там дірка, страшні слова: «Перивентрикулярна лейкомаляція! Але ... ви знаєте, є випадки, коли така дитина повністю компенсується! »Ці слова стали вирішальними: ми відразу ж записалися на Войта-терапію, лікувальну гімнастику, плавання на дому, масаж, голкотерапію - мені здається, що ми спробували все.
І ми зробили це !!! Ваня пішов в рік і три тижні. Зараз йому 2,5 рочки. Доброзичливий і допитливий малюк. Шалено любить бігати і лазити на висоту (і звідти стрибати), плавати.
Соня. Народилася 10 листопада 2011 року, на 31-му тижні вагітності. Вага при народженні - 1 560 грамів, зріст - 38 сантиметрів.
Згадує мама Соні, Поліна:
- На третю добу після пологів нас перевели у відділення патології новонароджених з численними діагнозами, кожен з яких для мене був малозрозумілий, він страшний. Протягом двох тижнів було все без змін, між життям і смертю, лікарі говорили: стан стабільно важкий. Я до сих пір пам'ятаю цей момент, коли наша лікар Юлія Поліщук вперше дістала її з інкубатора і дала мені на руки ... і навіть сказала, що можна вже дочку перекласти в ліжечко. А я до цього її навіть ще ніколи не тримала. Яке це було щастя! 10 листопада нашої Соні виповнюється 4 роки, і вона здорова!
Окреме спасибі я хочу сказати медсестрам. З нами в палаті лежала недоношена дівчинка, без мами. Вони постійно приходили до неї, діставали з кювези, качали її на руках, розмовляли, перед сном навіть співали колискові.
Вадим. Народився 3 серпня 2012 року на 27-му тижні вагітності. Вага при народженні 1 345 грамів, зріст - 41 сантиметр.
Згадує мама Вадима, Анастасія:
- Після народження сина відразу перевели в реанімацію, де він пролежав 14 діб. Були суцільні переживання, які не дуже вірилося в хороший результат. А коли нас перевели в ОПН, радості не було меж, але і тривога не покидала. Лікуючим лікарем у нас була Катерина Олексіївна, дуже уважна, добра, чуйна. Коли у Вадюша траплялися апное - а вони були дуже часто і не по разу в день - вона завжди знаходила потрібні слова заспокоєння, при її появі йшли тривога і переживання. Всього в лікарні ми провели 2 місяці і 1 тиждень.
Парасковія. Народилася 22 серпня 2012 року, на 28-му тижні вагітності. Вага при народженні посилання - 1 100 грамів, зріст - 37 сантиметрів.
Згадує мама Параски, Наталя:
- Коли Прасковушка з'явилася на світло - так рано і така маленька, то у мене тоді в голові змішалися неймовірна радість і сум'яття. Перша доба свого життя наша крихта провела в реанімації. І ось на сьому добу після народження ми вже разом, в одній палаті. Кювез моєї принцеси, так схожий на карету, навпроти мого ліжка! На час нашого перебування в стінах лікарні нам був призначений земної ангел-хранитель - лікар Катерина Олексіївна Миларщікова. Тендітна, делікатна дівчина з тихим голосом і рідкісний професіонал з палаючим серцем і холодним розумом. На початку жовтня нас перевели в «блок на виписку», як з надією в голосі називали його матусі. Параску Костянтинівну переклали з кувеза в люльку. Наша маленька посміхалася, реагувала на мій голос, дивилася на світлу палату і на мене своїми великими загадковими, неземними синіми очима.
Через три роки багато чого забулося, та й, здається, по-іншому і не могло бути. Ви знаєте - всі труднощі забуваються, а щастя залишається!
Алена. Народилася 1 вересня 2011 року, на 29-му тижні вагітності. Вага при народженні посилання - 1 360 грамів, зріст - 36 сантиметрів.
Згадує мама Олени, Анастасія:
- У відділенні реанімації Оленка пролежала 7 діб. Після цього її перевели у відділення патології недоношених. Там за півтора місяці у Альони 3 рази траплялося апное. Це дуже страшно, коли дитина прямо на руках перестає дихати і синіє ... Але я кожен день молилася і сподівалася, що з моєю дівчинкою все буде чудово. Її виписали з лікарні 26 жовтня ц.р. вагою 2 290 і зростанням 43 сантиметри.
Олена чудова, добра, усміхнена дівчинка. Зараз вона займається художньою гімнастикою і ритмікою. Дуже любить малювати і вчити вірші.
Миша. Народився 3 жовтня 2011 року, на 31-му тижні вагітності. Вага при народженні посилання - 1 548 грамів, зріст - 43 сантиметри.
Згадує мама Михайлика, Ольга:
- Міша місяць перебував в реанімації, потім його перевели у відділення патології новонароджених. Тоді я раптом зрозуміла, що взагалі не знаю, що і як з ним робити, боялася йому нашкодити. Перевели нас в зміну, коли працювали медсестри Мутріба і Регіна. Дівчатка були такі добрі до нас, що я просто розплакалася. Допомагали у всьому, навчили, як обробляти пупок, носик, оченята.
У мене перша дитина, всі маніпуляції з ним викликали паніку, особливо смішно згадувати, як я ніяково його перевертала, а одного разу навіть подумала, що вивихнула йому руку, настільки вона була нерухома і безвольна, що, звичайно, знову розридалася.
Зараз Міші 4 роки, залишилися невеликі наслідки його недоношеності, але ми їх успішно вирішуємо.
Валерія. Народилася 29 червня 2012 року, на 25-му тижні вагітності. Вага при народженні - 610 грамів, зріст - 31 сантиметр.
Згадує мама Валерії, Наталя:
- Ранок, повна невідомість. У мене народилася дівчинка вагою всього 610 грамів. Перша зустріч з дочкою в реанімації: у мене сльози навертаються, і хоч вона і така маленька, але з першого погляду бачу, що вже схожа на тата. Переїзд з пологового будинку в реанімацію перинатального центру ... При вході у відділення реанімації висить ікона Миколи Чудотворця, я кожен день молила його про допомогу. Перші самостійні вдихи дочки, перші набрані грами і просто присутність її поруч ... Тато з братиком дали їй ім'я Валерія, в перекладі - здорова. Велике спасибі всім лікарям, вони дуже уважні до кожного дитинці. Ми лежали 3 місяці, тому для нас відділення новонароджених було другою домівкою.
Юля. Народилася 6 серпня 2011 року, на 32-му тижні вагітності. Вага при народженні посилання - 1 650 грамів, зріст - 42 сантиметри.
Згадує мама Юлі та Ані, Лілія:
- Після пологів нас перевели в ДГБ N 10, там лікарем стала Марія Володимирівна Колчина. У реанімації пролежали 2 тижні, але вони здалися мені вічністю. Після цього нас перевели в ОПН, там здавалося, що все дуже важко. Але насправді головні складності чекали попереду, коли ми опинилися вдома - один на один з дитиною.
Перші зуби у Юлі з'явилися в 7 місяців. Повзати, сидіти і стояти вона почала одночасно - в 9,5 місяців. Самостійно пішла в 1,2. У рік - говорила 8 слів. Пропозиціями почала говорити в 2 роки. Зараз Юля захоплюється книжками, пазлами, намистинками, любить співати і танцювати. Розважлива, інтелігентна і сором'язлива.
Аня. Народилася 24 червня 2014 року, на 33-му тижні вагітності. Вага при народженні посилання - 1 497 грамів, зріст - 43 сантиметри.
Згадує мама Юлі та Ані, Лілія:
- Коли ми Вийшла з лікарні з Юлею, я булу впевнена, что частка мене туди больше не приведе, но я помиляюсь. Моя друга дочка, Анна, народилася з вагою 1 497 грамів, и нас перевели в ОПН, лікуючім лікарем на цею раз стала Ольга Михайлівна Амосова. Коли я раптом опинилась в Цій лікарні, у мене Було враження, что я и не Йшла. Все Було так знайоме, звичних, тієї ж персонал - деякі співробітнікі даже згадувать мене З першого дитиною. Тому вдруге для мене все було легко і просто. Хотілося, щоб моя дочка швидше підростала і набирала вагу.
Перші зуби у Ані з'явилися в 6 місяців. Сидіти вона почала - в 8, а повзати і стояти в 8,5 місяців. Самостійно пішла в 1,1. У рік говорила 6 слів. Вона дуже позитивна дитина, любить посміхатися і будувати вічка.
Тимофій. Народився 15 травня 2011 року, на 26-му тижні вагітності. Вага при народженні - 930 грамів, зріст - 35 сантиметрів.
Згадує мама Тимофія, Анна:
- Спочатку Тимофій лежав в реанімації, лікарем у нього була Анастасія Іванівна Акулова. Цілий місяць наш улюблений синочок провів там, як ми це пережили - до сих пір не розумію ... Тимофій не міг самостійно дихати і тому він був на ШВЛ. Були проблеми з серцем, з нашою головою, але ми все це разом з лікарями подолали. Коли Тимофія перевели у відділення патології новонароджених, нас там зустріла наша лікар Ольга Миколаївна Ульянова. У цьому відділенні я вже була разом з сином, вчилася міняти йому пелюшки в інкубаторі, перевертати його, годувати - спочатку через зонд, який був проведений в шлунок.
Через місяць інкубатора нас нарешті помістили в звичайну ліжечко для новонароджених, і тижнів через два ми поїхали додому з вагою приблизно 2 200 грамів. Це був дуже довгий шлях, повний тривог і випробувань. Але тепер мій син - це моя справжня гордість!
Віра. Народилася 13 липня 2011 року, на 30-му тижні вагітності. Вага при народженні посилання - 1 490 грамів, зріст - 38 сантиметрів.
Згадує мама Віри, Тетяна:
- Зараз все емоції пішли в історію. А тоді, чотири роки тому, було страшно і боляче ... Через три години після пологів я несла дочки в реанімацію пробірку з молозивом. Дні тяглися ... день, ніч ... Годування через зонд, аналізи та інше ... Але кожен день я сідала на стілець біля інкубатора, і медсестра укладала мені на груди дочка, вкриваючи її пелюшкою. І ось так моя крихітка слухала моє серцебиття - отримувала те, що не встигла отримати всередині мене.
Я зціджувати кожні три години і годувала Віру - спочатку через зонд, потім з пляшечки. Так і пройшло два місяці. Коли дочка зміцніла - вона взяла груди. Моєму щастю не було меж. Я зробила це для неї - для моєї принцеси!
Валерія. Народилася 4 вересня 2011 року, на 33-му тижні вагітності. Вага при народженні - 2 740 грамів, зріст - 46 сантиметрів.
Згадує мама Валерії, Олена:
- У лікарні я весь час плакала: мені здавалося, що з моїм з дитиною весь час щось не так ... то голова в доньки неправильної форми, то закидала вона її назад чомусь, то рефлекси слабкі ... і все час додому дуже хотілося. Чоловік мене дуже підтримував, все медсестри, лікарі. Лікуючий лікар дочки, Юлія Равильевна, кожен раз, заходячи в палату, заспокоювала мене і кожен день пояснювала мені одні й ті ж речі - навіщо призначено то ліки, навіщо це, що з нами будуть робити завтра і що виписка вже зовсім скоро. Яка вона була терпляча!
Ваня. Народився 18 лютого 2011 року, на 30-му тижні вагітності. Вага при народженні - 1 689 грамів, зріст - 43 сантиметри.
Згадує мама Вані, Світлана:
- 5 днів після народження Іванко провів в реанімації ... Ці дні були, напевно, найважчими в моєму житті ... Ваня не міг дихати самостійно - він був підключений до апарату ШВЛ. Нашим лікуючим лікарем був чудовий, дуже чуйний доктор Дмитро Олексійович Баранов. Він завжди знаходив потрібні слова, щоб підбадьорити мене.
У ОПН ми провели півтора місяця. Там Ваня теж довго лежав в інкубаторі ... В ліжечко його переклали тільки за 2 тижні до виписки. Потім, будинки, звичайно, було складно ... Але я знала, заради чого всі ці труднощі ...
Вікторія. Народилася 11 травня 2012 року, на 24-му тижні вагітності. Вага при народженні - 640 грамів, зріст - 30 сантиметрів.
Згадує мама Вікторії, Катерина:
- У відділення патології новонароджених нас перевели тільки на 40-й день життя. Вага у дочки до того моменту був приблизно 1 200 грамів. До цього було 40 днів реанімації, грами ваги в мінус, грами в плюс - я писала їх в маленькому блокнотику, який буду зберігати все життя.
Мене дуже порадувала турбота лікарів і медсестер, особливо в перші дні у відділенні - від нас буквально не відходили, вчили робити все «від і до», відповідали на всі питання. Були моменти, коли дочка лякала мене зупинками дихання, але лікарі завжди були поруч. Ну і, звичайно ж, було дуже багато радості за мою крихітку, коли вона стала обходитися без кисню і почала їсти самостійно!
Маша. Народилася 28 червня 2012 року на 26-му тижні вагітності. Вага при народженні - 674 грами, зростання - 31 сантиметр.
Згадує мама Маші, Олена:
- Машу відразу помістили в спеціальний кювез. Коли після екстрених пологів змогла встати, я, набравшись хоробрості, пішла у відділення реанімації. В інкубаторі лежав маленький клубочок - моя дівчинка. Вона була такою крихітною і беззахисною, вся в якихось трубочках ... серце стискалося від побаченого. Наша маленька ще не могла дихати самостійно, тому вона перебувала на апараті ШВЛ. Тоді для нас почався важкий і довгий шлях виходжування. Весь цей час я перебувала поруч з донечкою, годувала зцідженим молочком через зонд, міняла підгузки. Я молилася і вірила, що все обов'язково буде добре! І через півтора місяці нас поклали в ОПН. Донечка вже навчилася самостійно дихати і потроху набирала вагу. Ми вчилися їсти через шприц, ну а потім і з пляшечки.
Зараз Марійці вже 3 роки і 4 місяці! Вона нічим не відрізняється від однолітків: бігає, стрибає, добре розмовляє, співає пісні, знає напам'ять близько 20 віршиків, любить збирати мозаїку і, звичайно, пустує. Ми ходимо в звичайний муніципальний дитячий сад. З нас зняті всі діагнози, крім бронхолегеневої дисплазії. Але ми намагаємося зміцнювати легені: займаємося лікувальною фізкультурою, плаваємо в басейні.
Поліна. Народилася 10 серпня 2011 року, на 33-му тижні вагітності. Вага при народження - 2 350 грамів, зріст - 45 сантиметрів.
Згадує мама Поліни, Марія:
- Головне, що у мене було спочатку, - це страх. Страх, що дочка не виживе або виживе, але «рослиною» буде. Потім, до кінця першого місяця, мені стало здаватися, що це тепер назавжди - лікарняний «день бабака». А потім я зрозуміла, що вже не боюся нічого, я впевнена, все добре буде. Велике спасибі лікаря Катерині Олексіївні. Я її на кожному обході дошкуляла одними і тими ж питаннями: «А що буде далі?» І кожного разу вона мені відповідала, що все нормально буде.
Дуже мені запам'яталося, як з інкубатора перший раз в ліжечко Поліну перекладали. Тоді я була впевнена, що температуру вона тримати зможе, але медбрат Василь замотав її поверх одягу в пелюшку і ще ковдрою зверху прикрив. Через півгодини у дочки температура піднялася до 37, і я була щаслива. До цього я навіть і не знала, що це за щастя - коли температура нормальна тримається!
І як бонус - бекстейдж фотопроекту «Екстремальний вага»:
За допомогу в підготовці фотопроекту дякуємо прес-секретаря Дитячої міської лікарні № 10 Яну Ломаева, провідного спеціаліста експертно-аналітичного відділу Управління охорони здоров'я Єкатеринбурга Тетяну Ауст, інтер'єрну фотостудію «Позитив» и друкарню «Принт» .
Текст: Ілля Давидов, Тетяна ВЛАДИМИРОВА
Фото: Ілля ДАВИДОВ / E1.RU
Відео: Андрій КАЗАНЦЕВ / E1.RU
Я її на кожному обході дошкуляла одними і тими ж питаннями: «А що буде далі?
