- «Марійку і Іванку мама навчила і готувати, і прати, і в будинку наводити порядок»
- «Ми зробили все можливе для порятунку жінки!»
- Смерть породіллі можна було б попередити, якби кесарів розтин зробили вчасно
Немовляті вагою понад шість кілограмів не судилося народитися - він загинув в утробі матері, яка померла при пологах. За фактом неналежного виконання медичними працівниками професійних обов'язків порушено кримінальну справу
Сонячним серпневим днем в селі Брицьке Липовецького району Вінницької області ховали померлу під час пологів 32-річну Руслану Дячук і її ненародженої дитини. Ті, що прийшли попрощатися з жінкою селяни звернули увагу, що особа завжди такою життєрадісною Руслани виглядало скорботним і напруженим, а її долоні були стиснуті в кулаки. Згадували покійну лише добрим словом - як вмілу господиню, люблячу дружину і турботливу маму. Вінків на траурній процесії було стільки, що для них знадобився цілий вантажівка.
«Марійку і Іванку мама навчила і готувати, і прати, і в будинку наводити порядок»
- Вранці в п'ятницю я відвіз дружину в пологовий будинок, - розповідає Володимир Дячук, чоловік Руслани. - Вона ось-ось повинна була народжувати. Так не хотілося їхати додому і залишати її одну. Мабуть, дружині передалося моє хвилювання, проте вона посміхнулася: «Все буде добре, пику богатиря!» Трохи пізніше зателефонувала мені на мобільний, повідомивши, що здала всі аналізи, артеріальний тиск в нормі. Сказала також, що визначали її в стаціонар лікарі попередили: якщо не розродиться за вихідні, то в понеділок її відправлять у відділення патології вагітних Вінницької обласної лікарні імені М. Пирогова, адже ультразвукове дослідження показало - плід понад п'ять кілограмів. (Пізніше стало відомо, що насправді вага дитини 6 кілограмів 185 грамів. - Авт.)
О пів на одинадцяту вечора дружина повідомила, що у неї відійшли навколоплідні води. Попросила помолитися, щоб пологи пройшли вдало. Я вирішив приїхати в лікарню, але дружина зупинила мене: в цьому немає необхідності. Навіть пожартувала, мовляв, вона ж не в полі, а в лікувальному закладі, медики допоможуть. До того ж Руслана переживала, що наші дівчатка-близнючки боятимуться одні залишатися вдома. Знати б тоді, що ця розмова з дружиною виявиться останнім - Не послухав би її, помчав до лікарні ...
Рано вранці мені зателефонувала теща - вона живе в сусідньому селі Брицький, і тремтячим голосом сказала, що Руслана не відповідає на телефонні дзвінки. Я спробував її заспокоїти, припустивши, що дружина народила і тепер відпочиває ...
- В черговий раз подзвонивши дочки, я дуже здивувалася, коли мені відповів чоловічий голос, - втирає сльози Тамара Степанівна, мати Руслани. - Запитала, де Руслана, але чоловік лише сказав: «Важка ситуація!» Моє серце защеміло, передчуваючи біду. Разом з Володею ми тут же відправилися в лікарню. У палаті Руслани не виявилося, тому ми пішли до виходу, щоб знайти кого-небудь з лікарів. Завідувача відділенням Петра подкоморний, який розмовляв з колегою, побачили в коридорі. Підійшли, запитали, де Руслана. Лікарі не відповіли. Злякавшись цього питання, вони тут же зайшли в кабінет і закрилися зсередини. Тепер мені вже нічого не треба було пояснювати - я зрозуміла, що моїй дочці більше немає в живих ... Я прийшла в такий розпач, що, схопивши стоїть поруч лавку, стала бити нею в двері, в вікна. Зупинив мене молоденький міліціонер: «Прийміть мої співчуття. Вашу дочку тільки що відвезли до Вінниці, на розтин ... »
Руслана вийшла заміж 16-річною дівчинкою. Вони з Володею були такою гарною парою! Незабаром вона завагітніла і, дізнавшись, що виношує трійню, дуже раділа. Народила двох дівчаток - третя дитина, запевняли лікарі, помер. Молоденька мама важко переживала цю втрату. Коли дівчатка підросли, подружжя стало мріяти про сина. Тим більше, що якраз переїхали з рідного дому в власний. Будували його кілька років. Гроші на будівництво заробляли, продаючи молоко, сир, сметану - тримали чотирьох корів! А ще свиней здавали заготівельникам.
Руслана, завжди усміхнена і доброзичлива, навчила дочок і готувати, і прати, і в будинку наводити порядок. Допомагала їм готувати уроки, і дівчата стали відмінницями. Любила одягнути їх за останньою модою. Марійка і Іванка охоче ділилися з мамою секретами, розповідали їй про свої стосунки з однокласниками та вчителями. А коли, згадує Володимир, Руслана була на останніх місяцях вагітності, дівчатка любили послухати, як ворушиться братик, і припадали вушками на превеликий маминого живота ...
Проводжаючи в останню путь Руслану і її немовляти, люди обурювалися: як таке можливо, щоб пішла з життя міцна молода жінка, яка ніколи не скаржилася на здоров'я! Більш того, всю вагітність вона спостерігалася в жіночій консультації районної лікарні. Але, якщо не вберегли породіллю, невже не можна було врятувати дитину?
Селяни відзначили і те, що багато в роду Руслани по батьківській лінії йшли з життя молодими. Мотрона, рідна сестра її батька, на яку породілля була дуже схожа, багато років тому померла теж в 32 роки.
«Ми зробили все можливе для порятунку жінки!»
- На облік Руслана стала, коли термін вагітності був 12 тижнів, - розповідає лікар-гінеколог жіночої консультації Липовецької центральної районної лікарні Валентина Царук. - Вона завжди приходила одна. Якось ми помітили їй, що інших вагітних супроводжують чоловіки, але Руслана дала зрозуміти, що вона жінка самостійна і навантажувати чоловіка своїми проблемами не хоче. Можливо, так було тому, що іноді чоловіки «видають» своїх дружин, розповідаючи, як вони багато працюють і недостатньо відпочивають або ж багато їдять, причому страви, які лікарі не рекомендують. Ось і Руслана якось прохопилася, що у неї просто непомірний апетит: за один вечір з'їла цілий кілограм сосисок, та ще й частенько смажить пончики! А адже жінка і так була гладкою.
Згідно медичної документації, Руслана при зрості 164 сантиметри важила 116 кілограмів. Однак мати загиблої жінки стверджує, що напередодні пологів вага дочки становив 98 кілограмів.
- Ми застерегли Руслану, що при такій комплекції існує загроза слабкій пологовій діяльності, що подібні породіллі входять в групу ризику (кровотеча, токсикоз, великий плід), - продовжує Валентина Царук. - Порадили змінити режим харчування, більше вживати кисломолочних продуктів, яблук, фруктів, овочів. Крім того, на 16-17-му тижні вагітності у неї був виявлений високий рівень білка в сечі. Запідозривши у жінки захворювання нирок, ми запропонували їй обстежитися в Центрі матері і дитини в Вінниці. Але вона категорично відмовилася, заявивши, що здорова ... На жаль, знайти з нею душевний контакт, як це вдається з багатьма породіллями, ми так і не змогли ...
- Стан Руслани викликало у мене побоювання, адже при ультразвуковому дослідженні було встановлено, що вона виношує дитину масою 5 кілограмів 100 грамів! - каже акушер-гінеколог Петро подкоморний (після події він позбувся посади завідувача відділенням). - До того ж жінка страждала набряками. Коли ми визначали її в стаціонар, родової діяльності у неї не було, ніяких скарг вона не пред'являла. Я тут же пояснив пацієнтці, що їй необхідно зробити кесарів розтин в обласній лікарні. Але вона заявила, що свого богатиря буде народжувати самостійно.
Як тільки я не переконував її в необхідності кесаревого розтину, жінка наполягала, що буде народжувати природним шляхом. Коли ж попросив письмово підтвердити відмову від операції і взяти на себе відповідальність за можливі наслідки, вона навіть образилася, мовляв, нічого писати і підписувати не буде. Зараз розумію: треба було поговорити з родичами породіллі, може, вони б вплинули на неї, змогли б переконати в необхідності виконувати рекомендації лікарів? До речі, пізніше інші породіллі говорили: Руслана переживала через те, що в разі кесаревого розтину не змогла б невдовзі після пологів працювати на городі. Рана, мовляв, буде гоїтися довго, а у неї майже гектар невикопанной картоплі!
Як запевнив доктор, після того як пізно ввечері у Руслани відійшли навколоплідні води, її тут же перевели в передпологову палату, розташовану поруч з пологовим залом. Він оглянув пацієнтку, але родова діяльність у неї так і не почалася. У таких випадках лікарі можуть спостерігати породіллю ще протягом доби після відходження вод, якщо не існує загрози для плода, - і тільки потім стимулювати пологи.
- Близько години ночі у жінки почалися перейми, - продовжує Петро подкоморний. - Оскільки родова діяльність наростала, я викликав операційну бригаду, щоб провести кесарів розтин. Треба було зібрати консиліум лікарів, який би розглянув питання про необхідність цієї операції за життєвими показаннями - в такому випадку згода пацієнтки не потрібно. На жаль, на всі ці організаційні заходи пішло час. На тлі чергової сутички жінка поскаржилася, що їй погано, і втратила свідомість. Артеріальний тиск у неї стало падати, шкірні покриви зблідли, дихання стало гучним. Життєво важливі функції організму породіллі і дитини я намагався підтримувати медикаментозними методами. На жаль, стан жінки швидко погіршувався - частота дихання зменшувалася, пульс слабшав, обличчя ставало синюшним.
Коли пацієнтку переводили на апаратне дихання, у неї сталася зупинка серця. Я запідозрив емболію (закупорка кровоносних або лімфатичних судин. - Авт.) Навколоплідними водами і набряк головного мозку. Сумно, але і серцебиття дитини вже не було чутно. Разом з прибулими за моїм викликом обласними фахівцями констатували смерть породіллі та дитини. Мені довелося везти померлу на розтин до Вінниці. В дорозі буквально на колінах дописував в її медичних документах, які заходи вживав для порятунку життя. Можливо, через хвилювання трохи втратив послідовність, не всі записав ...
Звинувачення родичів в тому, що померлої взагалі ніякої допомоги не було надано, абсолютно безпідставні. Як і домисли, що в той час, коли Руслана відчула себе погано, ми нібито відзначали день народження колеги в іншому відділенні. Це, до речі, перший випадок материнської смертності за всю мою тридцятирічну діяльність акушера-гінеколога. Після того, що сталося сам потрапив до лікарні ...
Медиків обурила поведінка Тамари Степанівни, яка, дізнавшись про смерть дочки, влаштувала в пологовому будинку справжній розгром. У вікна летіли камені, тому породіль з немовлятами довелося ховати в сестринської. Турбує їх і обіцянку літньої жінки розправитися з усіма, хто, на її думку, причетний до загибелі дочки і внука.
Лікарі вважають, що зробили все, що було в їх силах, і готові постати перед судом. Поки ж медикам, які спостерігали породіллю в жіночій консультації і надавали їй допомогу в пологовому будинку, оголошено догани.
Смерть породіллі можна було б попередити, якби кесарів розтин зробили вчасно
- Причиною смерті жінки є еклампсія - розвинулася під час пологів патологія, характерними ознаками якої є підвищення артеріального тиску, симптоми внутрішньої набряку і, перш за все, набряку головного мозку, - констатує головний акушер-гінеколог управління охорони здоров'я та курортів Вінницької облдержадміністрації Олександр Кулик. - На жаль, ця патологія була діагностована - ні на етапі спостереження в жіночій консультації, ні під час госпіталізації в пологове відділення. Хоч ознаки захворювання існували - підвищення, хоч і незначне, артеріального тиску, набряки, сліди білка в сечі. Втім, іноді це захворювання може протікати безсимптомно. В даному випадку до трагічного фіналу привела не тільки неспостережливість лікарів, а й небажання жінки лікуватися і оперуватися. До того ж сталося швидкий розвиток патології.
- Але ж родичі і сусіди Руслани стверджували, що вона була здорова і на самопочуття не скаржилася!
- Мені вони теж говорили, мовляв, жінка була такою міцною, що земля під нею тремтіла. Але це ж не показник фізичного здоров'я! За даним випадком ми провели службову перевірку, а днями в Липовецької центральної районної лікарні працювала комісія Міністерства охорони здоров'я України, до складу якої увійшло 15 фахівців різних галузей медицини, в тому числі і по патологій вагітних. Так ось, вони прийшли до висновку, що смерть породіллі можна було попередити, якби їй зробили кесарів розтин ще до того, як почалася еклампсія.
- Дивно, але ж в районній лікарні працюють п'ять акушерів-гінекологів, всі вони періодично спілкувалися з майбутньою породіллею в жіночій консультації, яку вона відвідала одинадцять разів. Невже ніхто з них так і не підібрав правильних слів, щоб переконати жінку, як вона ризикує, відмовляючись від кесаревого розтину?
- Породілля має право на вибір лікування, - зазначає Олександр Кулик. - Але завдання лікарів - донести повну, достовірну та об'єктивну інформацію про її стан і можливі наслідки розродження. Напевно, доводи лікарів були для неї непереконливі. Про стан жінки і необхідності кесаревого розтину потрібно було поговорити з її сім'єю, але цього не зробили. Тим більше що жінка, як з'ясувалося, виношувала гігантський плід - вагою 6 кілограмів 185 грамів, і народити дитину природним шляхом не змогла б. Правда, згідно з результатами УЗД, маса плода була визначена в 5 кілограмів 100 грамів. Що поробиш, медична апаратура недосконала.
- Чому ж медики не врятували дитину?
- Випадки, коли після смерті матері з її утроби витягували живого дитини, - велика рідкість. Адже плід в такому випадку живе максимум п'ять хвилин! В даному ж випадку лікарі протягом години проводили реанімаційні заходи породіллі ...
- Тобто лікарі намагалися врятувати жінку, але їх допомога була неефективна ...
- За даним фактом слідчим управлінням УМВС України у Вінницькій області порушено кримінальну справу, яка передбачає відповідальність за неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки. Проводиться розслідування. Якщо буде доведено, що в діях лікарів немає складу злочину, те, що сталося буде кваліфіковано як лікарська помилка.
Читайте нас в Telegram-каналі , Facebook і Twitter
Але, якщо не вберегли породіллю, невже не можна було врятувати дитину?Зараз розумію: треба було поговорити з родичами породіллі, може, вони б вплинули на неї, змогли б переконати в необхідності виконувати рекомендації лікарів?
Невже ніхто з них так і не підібрав правильних слів, щоб переконати жінку, як вона ризикує, відмовляючись від кесаревого розтину?
Чому ж медики не врятували дитину?
