© Corbis / Fotosa.ru 
Як самостійне вчення тибетська медицина оформилася до VII століття нашої ери, коли були налагоджені дипломатичні зв'язки Тибету з Китаєм і Індією, а буддизм визнали державною релігією. За легендою, три лікаря (індійський, китайський і перський) перевели основні положення своїх медичних шкіл на тибетську мову і склали колективний трактат під назвою «Зброя безстрашності». Він і ліг в основу тибетського мистецтва лікування.
Тибетська, як і вся східна медицина розглядає організм людини як єдине ціле. Тому лікування йому необхідно комплексне, яке встановлює «добра згода» між усіма органами.
За аналогією з аюрведою , Вона виділяє три конституції людини, відповідні першоелементам: «жовч» (вогонь), «слиз» (вода) і «вітер» (повітря). В кожній людині присутні всі три початку, але переважає зазвичай одне. Тому всіх людей можна розділити на три типи за особливими психологічними і фізіологічними властивостями.
«Слиз» - це інь, тобто холодну жіноче начало. Анатомічно відповідає лімфатичної та ендокринної систем. В організмі керує всіма органами, що мають слизові оболонки, а також рідинами: лімфою, жиром і водою. Люди цього типу, як правило, спокійні, врівноважені і миролюбні; їм властиві повільність і сталість у відносинах. Вони високого зросту, з пухким тілом і великими рисами обличчя. Пасивний спосіб життя, переохолодження, переїдання призводять до бронхіту, астми, гастритів, колітів, дисфункції щитовидної залози, пухлин, захворювань суглобів. До продуктів, що викликають накопичення слизу в організмі, відносять молоко, здобу, більшість овочів і борошняних виробів. Щоб збалансувати конституцію «слиз», тибетські лікарі рекомендують постійну фізичне навантаження, прогрівання організму (вживання спецій і теплих страв), ванни , Енергетичні масажі і стоунтерапія .
Конституція «жовч» вважається гарячою, чоловічий. Люди цього типу зазвичай середнього зросту, з щільним статурою; енергійні, діяльні, схильні до лідерства, запальні. Зловживання смаженим і гострим, стреси, небажання контролювати емоції тягнуть за собою серцево-судинні захворювання, жовчнокам'яну хворобу, гепатити, атеросклероз. У тибетській медицині «жовч» гармонізують за допомогою фітопрепаратів і «охолоджуючого» харчування: каш, фруктів і овочів, молока.
«Вітер» вважається найголовнішим початком в організмі, якому відповідав би центральна нервова система. Тибетський «вітер» - це аналог індійської прани , Тобто життєвої енергії. Він відповідає за взаємодію всіх органів між собою. Люди цієї конституції відрізняються легким характером, емоційністю, вразливістю, швидкою стомлюваністю. Вони зазвичай худі, незграбні і тонкокостні. Хвороби «вітру» пов'язані з перепорушенням, надмірним працею, недосипанням і відсутністю апетиту. Як правило, у представників цього типу страждає нервова система: вони схильні до депресії , Хронічної втоми, психічних розладів. Тибетські лікарі рекомендують їм більше спати, оберігати себе від зайвих розладів, ніколи не переохолоджуватися.
Крім хвороб, пов'язаних з обуренням тієї чи іншої конституції в організмі, тибетські лікарі виділяють кармічні захворювання. Причому карма трактується не стільки як спадщина минулих життів, скільки як результат дій в нинішній: кожен вчинок і думка позначаються на самопочутті людини. Кармічні хвороби вважаються важковиліковні: вони часто не виявляють себе очевидними симптомами, а непомітно точать пацієнта зсередини. Втім, тибетські доктора цитують висловлювання Будди Шак'ямуні: «Будда сильніше карми». Це означає, що кожна людина в силах змінити свою долю.
Лікування починається з ретельної діагностики. Перший етап - це вивчення сечі і мови, другий - пульсова діагностика, третій - докладна розмова з пацієнтом. Тибетські лікарі розрізняють 47 видів пульсацій, нечутні звичайній людині, але чітко говорять про те чи іншому захворюванні. За діагностикою слід розробка лікувальної програми, яка обов'язково включає корекцію способу життя і харчування, відвідування лікаря і прийом фітопрепаратів .
Вважається, що людина здатна вилікуватися власними силами. Необхідно жити відповідно до природних циклами: взимку їсти гарячу їжу і багато спати; навесні проганяти застояну слиз фізичними вправами і гострими стравами, але не пригнічувати ослаблений організм постом; влітку не зловживати перебуванням на сонці і холодними напоями; восени «спалювати» віруси і проганяти вологу за допомогою пахощів і курильних паличок.
Незважаючи на те що для кожного пацієнта розробляється індивідуальна програма, є ряд загальних рекомендацій: чи не компенсувати нічний сон денним, займатися гімнастикою (особливо бігом), одягатися по сезону, пити на ніч тепле молоко, зволожувати шкіру після купання. Особливо важливо для здоров'я утримуватися від лихослів'я, брехні, порожніх балачок, вбивств, крадіжок і жадібності.
Сучасні практики тибетської медицини нарікають на те, що багато трактатів до сих пір мало вивчені або не перекладені - саме тому методологія часто здається занадто загальною, яка не має під собою реальних доказів ефективності. Проте тибетські лікарі часто поєднують прийоми аллопатии і нетрадиційної медицини і заслуговують якщо не схвалення, то толерантності західних фахівців.
