Донорство як громадянська позиція: які зміни очікують службу крові - новини ZIK.UA

Донорство як громадянська позиція: які зміни очікують службу крові

Ірина Славінська, президент ВМГО «Асоціація молодих донорів України», засновник проектів ДонорUA і uDonors. Фото: Микола Тис / ZIK

Україна повинна була б реформувати службу крові до кінця 2017 року. Це передбачено Угодою про асоціацію з ЄС, проте вже зараз очевидно, що вчасно цей процес не буде завершений. Тим часом громадські ініціативи вже зараз допомагають пацієнтам, які потребують переливання крові, знаходити донорів швидше і показують, як цю службу працювати більш ефективно. Президент ВМГО «Асоціація молодих донорів України», засновник проектів «ДонорUA» і uDonors Ірина Славінська розповіла в інтерв'ю ІА ZIK, чому для України важливо введення регулярного донорства і які труднощі є на шляху реформування цієї системи.

- Реформування служби крові в Україні - була одна з умов Асоціації України з ЄС. Що ми маємо станом на сьогоднішній день? І почалася вже ця реформа?

- Так, вона почалися. Ми збиралися кілька разів робочою групою з приводу створення національної стратегії системи крові. І ось зараз ця стратегія вже прийнята, відбуваються певні підготовчі етапи, перевірки на станціях переливання в центрах крові, а потім будуть впроваджуватися подальші кроки.

4 березня відбудеться обговорення цієї реформи на громадському рівні з залученням Міністерства охорони здоров'я і міжнародних організацій, тому що громадськість бере на себе певний етап роботи. Україна повинна досягти рівня безоплатного добровільного донорства, якого, на жаль, у нас зараз не існує. І громадськість, в тому числі засоби масової інформації, гратимуть в цьому першорядну роль, оскільки ми залучаємо людей до донорства і нам потрібно поширювати інформацію, чому варто бути регулярним добровільним донором. Тобто є великий масив роботи, тому ми збираємося разом з усіма учасниками цього процесу для обговорення наступних кроків, адже тільки в синергії ми можемо досягти дійсного реформування нашої системи крові.

- Які н айбольшіе проблеми зараз є в даній сі з темі і чому, власне, вона потребує реформування?

Ірина Славінська, президент ВМГО «Асоціація молодих донорів України», засновник проектів ДонорUA і uDonors. Фото: Микола Тис / ZIK

- Легше сказати, яких проблем немає. Насправді їх дуже багато. По-перше, у нас немає регулярного донорства. Зате є так зване родинне донорство. А це означає, що це донорство ажіотажне і ситуативне - сьогодні донор є, тому що трапилася біда, а завтра його немає. Тоді як служба крові потребує постійних запасах, адже люди потрапляють в аварії кожен день, крім того, є породіллі, є люди з різними захворюваннями, йде війна на Сході, тому запаси крові потрібні завжди.

Коли людина приходить здавати кров, її забирають в спеціальний контейнер - гемакона. Далі її сепарують і ділять на компоненти. Відразу переливається ерітроцітна маса. Плазма заморожується на півроку на карантинний період. Для того, щоб цю плазму перелити через півроку, донору потрібно ще раз прийти і перевіритися. Якщо він цього не зробив, цю плазму зобов'язані утилізувати. А це кошти бюджету. Навіщо їх витрачати даремно? Простіше рекрутувати донора, щоб запобігти проблемі утилізації.

По-друге, регулярний донор - безпечний, адже його постійно перевіряють. І з часом ми можемо відійти від епідемій гепатитів, сифілісу та ВІЛ / СНІДу, тому що люди будуть перевірятися і стежити за своїм здоров'ям.

Третє - це питання якості крові, що є найважливішим, адже перевірка донорської крові не відповідає європейським стандартам.

В цілому ми маємо великий вузол проблем розваленої служби крові, які показують неефективність існуючої зараз системи.

- Тобто це т а кож причина того, що, з одного боку, донорської крові постійного але не вистачає, а з іншого боку, ми знаємо, що її виливають?

- Так, логістика, налагодження транспортування компонентів крові - це одна з найменших проблем, яка існує на території України і яку насправді дуже легко вирішити - купити авто для транспортування. Наш проект «Кровомобіль» це зробив. Ми зібрали гроші на автомобіль, який може транспортувати компоненти крові в проблемні райони. Зараз це АТО, завтра це може бути будь-яка аварія або техногенна катастрофа. Але такий автомобіль нужено не один, а при кожній станції.

З логістикою є проблема, тому що немає обміну ні кров'ю, ні компонентами крові, ні інформації про запаси, ні навіть обміну інформацією про те, чи може людина з київською пропискою у Львові здати кров. Наприклад, ніхто не знає у Львові, стою я в Києві на обліку в сифілісні або в будь-якому іншому диспансері, чи є у мене ВІЛ / СНІД. І тому я тут не можу здати кров.

І це велика проблема. Зараз у нас в країні кожен 15-й - переселенець, який потенційно міг би стати донором, але не може цього зробити, тому що є такі територіальні обмеження.

Ірина Славінська, президент ВМГО «Асоціація молодих донорів України», засновник проектів ДонорUA і uDonors. Фото: Микола Тис / ZIK

- Ви ск а зал, що Україні потрібно перейти на безоплатне добровільне донорство. Що в такому випадку повинен мотивувати людину здавати кров?

- Слід будувати культуру донорства і донести до всіх, що ми донори тому, що ми люди, а не тільки тоді, коли хтось помирає. Таке розуміння слід будувати з дитячого садка, зі школи. Тому у нас є проект - екскурсія на станцію переливання для школярів, які приходять і на власні очі можуть побачити весь процес, а лікарі їм розповідають, навіщо здавати кров, як вона зберігається і так далі. Тоді у дітей формується вже зовсім інше бачення.

По-друге, необхідна відповідна підтримка держави, написання національної програми розвитку безоплатного добровільного донорства. На кожній станції переливання лікар повинен заохочувати здавати кров, щоб донор прийшов туди з задоволенням ще раз. Ви були на станції переливання в Львові? Там на вас подивляться і на око скажуть - так, 50 кг немає, ви не підходите. Навіть якщо ви скажете, що важите більше 50 кг. Так, лікар прав в деяких випадках (коли відмовляється у кого-то приймати кров, - ред.). Але є закон, який говорить: від 50 кг. І не можна дозволяти лікаря такий величезний діапазон дій. Він повинен діяти на основі закону і приймати рішення на основі певних фізичних особливостей людини, а не на око подивитися. У нас дуже багато скарг зі Львова, що людей не приймають без реєстрації, жінок з вагою 55 кг не приймають, хоча вони здорові. Тоді у донора, який прийшов раз і йому відмовили, просто виникає питання: значить, не треба здавати кров, значить, у вас все добре? І він вже вдруге не прийде.

Тому і на станціях переливання потрібно працювати з кадрами, щоб вони були більш привітними і індивідуально підходили до кожного донору. Адже донор - це дуже важлива людина. Він фактично дарує свій орган для порятунку життя іншої людини. І цьому треба максимально сприяти, а не на першому ж кроці відрубувати це бажання.

Така ситуація на станціях переливання виникає тоді, коли понад 70% персоналу передпенсійного або пенсійного віку. Це не свідчить ні про що більше, крім того, що у цих людей величезний стаж роботи, авторитет і небажання вчитися. Ось у них є позиція «так було 30 років і так буде - я так сказав або я так сказала». На жаль для них і на щастя для України, вже не так, як було 30 років.

Медична спільнота взагалі дуже консервативно, не прагне до змін, особливо якщо говорити про працівників, які вже мають великий стаж. Проблема в тому, що більшість з них ніяк не хочуть інтегруватися в нові умови. Коли я розповідаю на станції переливання, що ми створили «ДонорUA» - автоматизовану систему рекрутингу донорів, як ви думаєте, скільки слів з цієї фрази люди знають?

- Трохи, мабуть.

- Трохи. Мені потрібно розповісти, що таке автоматизована система, що таке рекрутинг донорів і чому ми за допомогою чат-ботів в соцмережах їх рекрутіруя. До речі, про чат-ботах. Це новий сервіс, за допомогою якого люди можуть задавати питання, що стосуються донорства, і відразу ж отримувати на них відповіді. Так ось, у працівників на станціях переливання від цієї інформації просто вибух мозку. Вони не довіряють цим інструментам, не знають, як ними користуватися, тоді як весь світ вже використовує такі інструменти.

;>

- Можете розповісти про цю автоматизованої паспортної системи? І чи вдалося вже з її допомогою досяг н уть якихось результатів?

- «ДонорUA» ми заснували в 2014 році і почали інтенсивно над ним працювати, коли виграли грант від IDCEE 2014 (це така міжнародна конференція інноваційних технологій) в розмірі 100 тис. грн. З цими засобами ми почали розробляти систему.

Зараз ця програма вже налічує майже 10 тисяч донорів, і ми вже майже досягли нашої мети, яку ставили на початку проекту. Тепер ми плануємо залучити 2 млн людей, тому що коли в країні 10% населення є донорами, вона не має проблеми дефіциту крові.

Щоб вирішити питання для одного реципієнта, знайти для нього необхідну кількість донорів, два роки тому нам потрібно чотири-п'ять днів. Зараз за допомогою системи «ДонорUA» ми вирішуємо це питання за 20 хвилин. Відповідно, чим більше в системі зареєстровано людей як донорів, тим швидше вона працює.

Ця система не тільки допомагає швидко знаходити донорів, але й має бонусну програму, яка заохочує людей бути регулярними донорами: здав кров безкоштовно, завантажив свою довідку, отримав сто балів, які можна використовувати на кіно, на театр. У Львові, наприклад, це ще може бути фотосесія. Ми залучаємо різних партнерів, щоб ще трохи стимулювати наших донорів. Це маленький бонус за величезний внесок у розвиток донорського руху. Людина усвідомлює, що йому сказали «спасибі», і він готовий приходити ще.

Ірина Славінська, президент ВМГО «Асоціація молодих донорів України», засновник проектів ДонорUA і uDonors. Фото: Микола Тис / ZIK

- Як ие ще є вимоги до потенційного донору, крім ваги 50 кг?

- Це вік від 18 років. Ця людина повинна бути громадянином України, хоча деякі станції беруть і не українських громадян, але мають постійну реєстрацію тут. Донор повинен бути здоровим людиною. Це означає, що він не має хронічних захворювань - псоріаз, серцево-судинні, видалення кінцівок, резекція будь-якого органу. Це абсолютне протипоказання.

Є ще тимчасові протипоказання - це грип, застуда, герпес або алергія в активному стані, пірсинг чи татуювання, які були зроблені менше року тому. Безпечна доза здачі крові - 400 мл. Саме така доза корисна для здорової людини. Для хворої людини вона може поглибити якісь хронічні процеси і погіршити стан.

- Як це підтверджує т ь с я? Людині необхідно приносити якісь довідки, щ о у нього немає цих захворювань?

- Ні, шлях донора дуже простий. Він з паспортом приходить в реєстратуру, де відповідає на питання. До речі, на сайті «ДонорUA» є ця анкета, яка затверджена МІНЗДОРОВ'Я. Її можна переглянути і заздалегідь підготуватись, наприклад, дізнавшись, що перед здачею крові необхідно поснідати. Після цього відбувається визначення групи крові і рівня гемоглобіну. На деяких станціях можуть проводитися і інші дослідження, в залежності від того, як станція забезпечена фінансово.

Потім терапевт зважує людини, вимірює тиск, задає ще раз ті питання, тому що людина могла щось не згадати відразу. Після цього людина п'є чай, їсть булочку або печиво і йде до маніпуляційної здавати кров. Весь цей процес займає 30-40 хвилин, якщо немає черг. Сама здача крові триває до 10 хвилин.

- Як в подальшому перевіряється кров? Скажімо, якщо у людини ВІЛ / СНІД, але вона про це не знає і здає кров?

- Їй зобов'язані про це повідомити. Не всі станції це роблять. Кров перевіряють на чотири інфекції - ВІЛ / СНІД, гепатити В і С і сифіліс. І, на жаль, зворотного зв'язку з донором немає. Тобто якщо ці аналізи позитивні, вони йдуть в диспансери, які повинні звернутися до служби санепідемстанції, а вона з лікарем району. Але я за п'ять років не бачила такої практики, щоб хтось комусь дзвонив і говорив, що ваші аналізи прийшли.

Тому ми говоримо донорам, щоб вони через два дні подзвонили на станцію і дізналися свої аналізи. Але на станціях іноді методи перевірки надзвичайно неточні. Тому ми в таких випадках рекомендуємо донорам перевіритися в приватних лабораторіях, які використовують більш сучасні і точні методи. У разі якщо аналізи підтвердяться, ми обов'язково таку людину підтримаємо і порадимо, куди можна звернутися.

- Але реформа служ би крові передбачає підвищення стандартів перевірки крові на самих станціях?

- Так, однозначно. Перше, що нам потрібно зробити, - це змінити стандарти перевірки і підвищити якість крові. Тому реформа передбачає встановлення в шести областях лабораторій ПЛР (лабораторій молекулярної діагностики, - ред.), Куди звозитимуть кров для перевірки з усієї України.

Якість крові - це перше і найважливіше вимога ЄС. Якщо ми входимо в європейську спільноту, ми ділимося, не тільки нашої робочою силою. Потенційно ми можемо відправити в європейський завод-фракціонатор плазму для переробки, а вони нам натомість видадуть альбумін. Але вони не можуть взяти плазму неперевіреного якості. Одна заражена доза, як ложка дьогтю в бочці меду, одразу все зіпсує. Тому нам необхідно прийти до єдиної стандартизації і єдиного рівня якості крові.

- Чи є вже розрахунки, який обсяг фінансування потрібно для проведення такої р е форми?

- Ні, на останніх засіданнях це не озвучувалася. Спочатку була прописаний вид, зараз прописана стратегія, і тепер вважатимуть, що потрібно для того, щоб все це реформувати.

- За вашими очікуваннями, скільки потрібно часу на проведення цієї реформи?

Ірина Славінська, президент ВМГО «Асоціація молодих донорів України», засновник проектів ДонорUA і uDonors. Фото: Микола Тис / ZIK

- Взагалі згідно з вимогами Асоціації з ЄС потрібно до кінця 2017 це все впровадити. Можливо, до кінця цього року буде закладено фундамент і запущений маховик змін, але однозначно за рік ми не впораємося. Я б на це все відвела термін від трьох років.

Зараз, наприклад, Міністерство охорони здоров'я запроваджує систему Е-Health. Це означає, що у всіх буде свій ідентифікаційний номер. Тобто я прийшла до лікаря на прийом і він на мою номер бачить у всій системі, донор чи я, стою я на обліку в якомусь диспансері, які у мене є щеплення, коли я хворіла на грип. Так само і для служби крові ми допомагаємо прописувати шлях крові від донора до пацієнта. Це усуває і корупційну складову, тому що корупція існує, в основному, на ланці пацієнт-лікар.

Тобто це дуже складний процес, роботи дуже багато, і цей шлях буде надзвичайно складно без збоїв і саботажу пройти.

Розмовляла Тетяна Штифурко,
ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви помітили помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter.