Медики поставили Анатолію Вітюшкіну з Саратова страшний діагноз - «ВІЛ». Через кілька місяців з'ясувалося, що Анатолій їх неправильно зрозумів. 
Лікарі поставили діагноз «Трішечки ВІЛ-інфікований»
Анатолій рідко скаржився на здоров'я, більше, ніж на застуду він ніколи не хворів. І в цей раз дільничний лікар поставив ГРВІ, але коли кілька днів поспіль температуру не змогли збити нижче 40 градусів, його дружина забила тривогу і викликала швидку.
Лікарі переводили пацієнта з однієї лікарні в іншу, робили безліч аналізів, але точний діагноз поставити не могли. Через два дні у Анатолія з'явився висип, і його відправили до дитячої лікарні, 51-річний чоловік захворів на кір.
В цей же вечір в дитячій лікарні піднявся сильний переполох, і Анатолія швидко перевели в окремий бокс. Чоловік став помічати, що медперсонал його обходить стороною. На наступний день в лікарню приїхали медики з СНІД-центру, поцікавилися у нього, чи вживає він наркотики через голку, чи має безладні статеві зв'язки, не голубий чи. Отримавши на всі негативні відповіді, вони завели картку.
Тремтячими руками Анатолій підписав документ, де було зазначено, що він ВІЛ-інфікований і несе кримінальну відповідальність за його поширення. Розповісти про все дружині Вітюшкін набирався хоробрості два дні. На відверту розмову Ольга його викликала сама, так як бачила, що Анатолій ніби зламався після хвороби.
До визнання чоловіка, що у нього виявили СНІД, Ольга була не готова. Анатолій сам не міг зрозуміти, де він міг заразитися. Він стверджував, що іншої жінки у нього ніколи не було, і вона йому вірила.
Ольга стала помічати, що з кожним днем чоловік все більше згинається під вагою навалилася біди. На роботу він так і не зміг вийти, хоча керівництво не раз дзвонила і просило пояснити причину звільнення, Анатолій був завжди на хорошому рахунку, і начальство готове було піти на поступки.
Але Вітюшкін не наважувався сказати правду більше нікому. «Якщо б це був рак, я б все зрозумів і змирився, - каже Анатолій. - Це страшна хвороба, але вона стосується тільки мене одного. А СНІД зачіпає близьких мені людей ».
Найбільше чоловіка гнітила думка, що він заразив дружину. І вони вирішили, що Ользі теж треба перевіритися, а заодно і Анатолію. Через три дні зітхнули з полегшенням, у Ольги аналіз був негативний, а коли побачили результат Анатолія, не повірили очам, і у нього ВІЛ-інфекції не було виявлено. Потім Анатолія перевірили ще раз, але страшний діагноз не повторився.
Вже потім Анатолій згадав, що в інфекційній лікарні з ним в сусідній палаті лежав хлопець, який через два дні помер від СНІДу. Мабуть лікарі через недбалість переплутали аналізи, хоча вони категорично відмовлялися визнавати свою провину, стверджуючи, що завжди з великою відповідальністю ставляться до своїх обов'язків і пробірки переплутати ніяк не могли.
Минуло кілька місяців, а Вітюшкіни, так і не отримали жодних документів про зняття Анатолія з обліку, тоді вони звернулися до суду. «Винні в тому, що людина пережила сильний стрес, дізнавшись про важкої хвороби, якої насправді не існувало, були всі, - каже Ольга. - Медперсонал Радянської лікарні №2, тому що там не мали права брати кров на СНІД без його згоди. Центр СНІД, який поставив на облік Анатолія по першому аналізу, не перевіривши його ».
Феміда в цьому питанні стала на бік медиків. На суді лікарі СНІД-центру пояснили, що Ванюшкін їх неправильно зрозуміли. Анатолія поставили на облік не як хворого на ВІЛ, а як підозрюваного в тому, що він хворий. «Це нагадує вислів« трошки вагітна », - вважає Ольга. - А, адже, в нашому випадку легко можна було встановити істину. Ми маємо намір судитися далі ».
Як зазначила головний лікар центру СНІД Любов Потеміна, всі претензії до центру вона вважає необгрунтованими, оскільки співробітники працювали по нормативним документам, а по ним людини повинні взяти на облік після першого позитивного аналізу на антитіла ВІЛ.
«Інша справа, що обов'язково потрібно зробити другий аналіз і після цього або підтвердити, або спростувати перший, - вважає Потеміна. - Наші співробітники прийшли до Вітюшкіну в лікарню, поговорили, сказали, що аналіз - це не вирок, він не остаточний, запросили до себе в центр. Він прийшов і здав кров, аналізи вийшли негативними. Ми за нього пораділи і з обліку зняли ».
Оксана Анікіна,
за матеріалами газети «Саратовський Арбат» .
