Цукровий діабет і репродуктивна система дівчаток-підлітків

1. література

Цукровий діабет 1 типу (ЦД 1) являє собою важливу медико-соціальну проблему і залишається одним з поширених ендокринних захворювань, що розвиваються в препубертатном і пубертатному періодах [2, 3, 12]. Поряд зі специфічними клінічними проявами, СД 1 часто обумовлює порушення статевого і фізичного розвитку [5, 9, 10, 13]. Однак уявлення про роль СД в становленні статевої функції у підлітків неоднозначні: деякі автори стверджують, що вік, в якому почався діабет у дитини, не має вирішального значення, коли мова йде про своєчасність і характер статевого дозрівання [5], інші відзначають роль тривалості захворювання і ступеня тяжкості діабету як провідних факторів у розвитку порушень статевого дозрівання у дітей, хворих на ЦД [3, 9, 12].

Вивчаючи стан гонадотропної функції гіпофіза у хворих на ЦД 1, деякі автори відзначили зв'язок порушень статевої функції зі зміною секреції гонадотропінів [5, 9, 10, 11], однак є повідомлення як про нормальне, так і про знижений базальном рівні гонадотропінів при СД 1 [5 ].

У хворих на ЦД 1 формується універсальний спектр тканинних, органних і особливо судинних порушень; механізми, що відповідають за їх розвиток, до кінця не відомі, але встановлено, що важливу роль тут відіграють процеси вільнорадикального окислення (СРО) ліпідів [4, 6, 7]. Хоча актуальність вивчення процесів СРО ліпідів і стану антиоксидантної захисту (АОЗ) при СД безсумнівна, недостатньо освітлено стан цих процесів у дітей та підлітків при порушенні статевого розвитку і оваріально-менструальної функції.

Таким чином, наявність стійкої тенденції до зростання захворюваності на ЦД 1 у дітей та підлітків в поєднанні з патологічними змінами в репродуктивній системі є підставою для проведення досліджень, спрямованих на уточнення патогенетичних механізмів репродуктивних порушень, виявлення умов найбільш несприятливого розвитку і перебігу цих процесів, визначення ієрархії і значущості факторів різної природи, що роблять негативний вплив на статеве і фізичний розвиток дівчаток і дівчат, хворих на ЦД 1.

Метою нашого дослідження стало виявлення основних закономірностей і факторів ризику формування порушень статевого, фізичного розвитку і менструальної функції дівчаток і дівчат, хворих на цукровий діабет 1 типу.

Були обстежені 58 дівчаток і дівчат, хворих на ЦД 1. Середній вік пацієнток склав 15,2 + 2,8 років. У фазі компенсації спостерігали 6 осіб (10%), субкомпенсації - 13 (22%), декомпенсації - 39 (68%). Тривалість захворювання становила від 1 року до 15 років. Середня тривалість течії СД склала 5,1 ± 3,5 років.

Група порівняння була сформована за типом «копія-пара», т. Е. Кожен член порівнюєш групи мав збігаються або близькі за значенням досліджувані параметри, таким чином, групу порівняння склали 58 дівчаток і дівчат, що відрізняються від дослідної групи тільки відсутністю діабету.

Хворих на ЦД ми розділили на 3 групи: 1-я - 16 осіб (27,6%) з нормальним фізичним розвитком, 2-я - 21 осіб (36,2%) з прикордонними порушеннями в статевому і фізичному розвитку і 3-я група - 21 пацієнтка (36,2%) з вираженим відставанням в статевому і фізичному розвитку.

Як матеріал для біохімічного дослідження використовувалася сироватка крові. Визначення концентрації ПРЛ, ТТГ, ЛГ, ФСГ, Т4 проводилося за допомогою радіоімунологічних наборів «Діас» (Росія) з використанням аналізатора «Бета-2»; рівень вмісту Т3 оцінювали імуноферментним методом з використанням тест-систем «АЛКОР-БІО» (Росія) і аналізатора EL 808 (США). Забір крові для гормональних досліджень здійснювався з урахуванням фаз менструального циклу (на 5-9-й день циклу) або на тлі аменореї в ранкові години, натщесерце.

Досліджували концентрації продуктів СРО ліпідів і системи АОЗ: дієнових кон'югати (ДК), малоновий діальдегід (МДА), активність супероксиддисмутази (СОД), ретинол і α-токоферол флуориметричним методом. (В якості зовнішнього стандарту використовувався D, L, α-токоферол фірми «Serva».) Визначення відновленого глутатіону (GSH), окисленого глутатіону (GSSG) виробляли на спектрофлюорофотометре (RT-5000) Shimadzu. Глікозильований гемоглобін (Hb A1) визначали з використанням іонообмінного методу.

В результаті проведеного нами дослідження факторів ризику розвитку порушень статевого, фізичного розвитку і менструальної функції у хворих на ЦД 1 виявилося, що особливе значення має вік дебюту захворювання СД, а саме препубертатний період (7-11 років). При цьому статеве дозрівання у хворих з маніфестацією СД саме в цей період значно відстає порівняно з однолітками, дебют захворювання у яких припав на ранній період (3-7 років), на пубертатний період (11-14 років) або постпубертатний період (старше 14 років). Частка хворих з вираженою затримкою статевого і фізичного розвитку з дебютом ЦД 1 в препубертатном періоді становить 61,9%, в ранньому періоді - 14,3%, в активному пубертатному періоді - 14,3% і в постпубертатном періоді - 9,5% ( Мал. 1 ).

Статевий розвиток у дівчаток у віці 10-13 років і маніфестацією СД в період 7-11 років значимо відставало в порівнянні з дівчатками, дебют захворювання у яких припав на ранній період (від 3 до 7 років). Значно запізнювалася статевий розвиток у дівчаток і дівчат у віці 14-17 років з маніфестацією СД в період від 7 до 11 років у порівнянні з хворими, у яких маніфестація СД мала місце до 7-річного віку. У дівчат 18-21 року з дебютом ЦД у віці 7-11 років реєструвалися значно нижчі показники статевого розвитку в порівнянні з іншими віковими періодами маніфестації захворювання (рис. 2).

У дівчат з СД 1, мають регулярний менструальний цикл і відповідає віку статеве і фізичний розвиток (1-я група), а також у хворих з дисгармонійним розвитком і дисфункцією яєчників (2-я група) виявляється той же рівень концентрації пролактину та фолікулостимулюючого гормону, що і у рандомізованих груп ( табл .). У хворих на ЦД з вираженою затримкою статевого і фізичного розвитку (3-тя група) вміст в плазмі крові пролактину і ФСГ значно знижено в порівнянні з особами з рандомізованих груп. Середні концентрації ФСГ і пролактину у хворих 3-ї групи були значно знижені в порівнянні з такими у 2-й групі. Крім того, ми виявили значне зниження середнього рівня ЛГ у хворих з СД 1 незалежно від їх віку, статевого і фізичного розвитку і характеру порушень оваріально-менструальної функції в порівнянні з дівчатками і дівчатами, охопленими рандомизацией.

Найбільш виражені зміни інтенсивності СРО ліпідів ми відзначали у пацієнток з 3-ї групи: концентрація гідроперекисів і кінцевих продуктів СРО ліпідів (МДА і ДК) була збільшена в порівнянні з групою порівняння. Одночасно ми виявили значиме зниження концентрацій відновленого і окисленого глутатіону у хворих на ЦД 3-ї групи в порівнянні з особами з рандомізованих груп (відповідно на 25,4 і 24%), а також зниження рівня α-токоферолу і ретинолу (відповідно на 36 і 28 , 3%). У дівчаток і дівчат 3-ї групи було відзначено значне зниження активності GSH, концентрацій a-токоферолу і ретинолу в порівнянні з показниками хворих, що мають нормальний розвиток. Нами не було виявлено значних змін активності СОД і антиоксидантної активності крові у хворих на ЦД 1 в залежності від вираженості порушень статевого та фізичного розвитку.

На підставі отриманих результатів нами була запропонована концептуальна схема, що відображає фактори ризику та основні механізми формування порушень статевого та фізичного розвитку у дівчаток і дівчат з СД 1 ( рис.3 ).

На закінчення слід зазначити, що рання діагностика і прогнозування порушень статевого розвитку та менструальної функції у дівчаток і дівчат, хворих на ЦД 1, дозволять своєчасно починати проведення комплексної патогенетичної терапії, включаючи корекцію оваріальних порушень, що необхідно для збереження у даній категорії жінок здатності до дітородіння.

література

1. Баранов А. Н. Репродуктивне здоров'я дівчаток і дівчат - мешканок Європейського півночі // Екологія людини. - 1999. - № 4. - С. 25-26.
2. Дідів І. І. Цукровий діабет - проблема 21 століття // Лікар. - 2000. - №1. - С. 4-5.
3. Дідів І. І., Мельниченко Г. А., Бердикличева А. А. Фертильность жінок, які страждають ІЗСД // Проблеми ендокринології. -1995. - №2. - С. 8-11.
4. 4. Лейфер А. І., Солун М. Н. Система перекисне окислення ліпідів - антиоксидантний захист і роль її порушень в патогенезі цукрового діабету і ангиопатий // Проблеми ендокринології. - 1993. - Т.39. - № 1. - С. 57-60.
5. 5. Матвєєва Л. С., Бердикличева А. А. Стекольщікова О. Д. Репродуктивна функція у жінок з ІЗЦД // Проблеми ендокринології. - 1994. - № 40. - С. 52-56.
6. Нелаева А. А., Башевскій А. Ш., Трошина І. А., Журавльова Т. Г. Перекисне окислення ліпідів у хворих на інсулінозалежний цукровий діабет // Проблеми ендокрінологіі.-1 998. - №5. - С. 10-14.
7. Никифоров О. Н., Сазонова О. В., Суханова Л. Я., Князькова Л. Г. Перекисне окислення ліпідів та стан антиоксидантної захисту у хворих з інсулінозалежним цукровим діабетом // Проблеми ендокринології. - 1997. - №5. - С. 16-19.
8. Сметанін В. Н., Швачкін В. І. До характеристики репродуктивного здоров'я міських дівчаток-підлітків // Охорона здоров'я Російської Федерації. - 2001. - № 1. - С. 31-33.
9. Стекольщікова О. Д. Порушення і можливі шляхи корекції репродуктивної системи у пацієнток з ІЗЦД // Проблеми репрод. - 1997. - № 2. С. 15-20.
10. Adcock CJ, Adcock CJ, Perry LA, Lindsell DR Menstrual irregularities are more common in adolescents with type 1 diabetes: association with poor glycamic control and weight gain // Diabet Med.-1994. - Vol.11. - N 5. - P. 465 - 470.
11. Djursing H., Andersen A., Hagen C. et al. Gonadotropin secretion before and during acute and chronic dopamine receptor blockade in IDDM patients with amenorrhea // Fertil. Steril. - 1985. - Vol. - 44. - P. 49-55.
12. Dunger DB, Edge JA Diabetes and the endocrine changes of puberty // Practical Diabetes International. - 1995. - Vol. 12. - P. 63-66.
13. Yeshaya A., Orvoero R., Dicker D., Karp M. Menstrual characteristics of women suffering from IDDM // Int. J. Fertil. - 1995. - Vol. 40. - № 5. - P. 269-273.

О. Я. Лещенко
Клініка Інституту педіатрії та репродукції людини Наукового центру медичної екології ВСНЦ СО РАМН, Іркутськ