Класична ознака артеріальної гіпертензії - стійке підвищення артеріального тиску вище значень 140/90 мм.рт.ст (в США цей пороговий рівень взагалі становить 130/80 мм.рт.ст). Загальновідомо також, що в загальному випадку артеріальна гіпертензія - це погано, тому що різко підвищуються ризики інсульту і інфаркту міокарда.
Підвищені значення артеріального тиску (також як і підвищені значення температури) є реакцією організму на певні негативні чинники, причому на підтримку цих підвищених значень організм посилено витрачає свої життєві сили, відповідно, необоротно знижує свій інтегральний життєвий ресурс.
Іноді підвищені значення артеріального тиску є абсолютно нормальними - при інтенсивному фізичному навантаженні або в стані сильного стресу і у абсолютно здорової людини систолічний (верхнє) артеріальний тиск може короткочасно збільшується до 180 мм.рт.ст. і більше - аналогічно тому, як при інтенсивному фізичному навантаженні у цього ж здорової людини збільшується температура тіла або частота серцевих скорочень. Необхідність такого підвищення тиску обумовлена необхідністю посиленої обробки нирками продуктів метаболізму м'язової активності, і організм вирішує цю "проблему" за рахунок збільшення кровотоку через нирки. Звідси випливає начебто природний висновок, що до зростання верхнього значення артеріального тиску при нормальному рівні фізичних навантажень і / або стресу призводить недостатність функції нирок. В принципі такий висновок вірний, але проблема ниркової гіпертензії це окрема тема для розмови.
Тривала артеріальна гіпертензія призводить до розвитку змін в структурі судин: їх стінки починають товщати, виникає гіпертрофія (розростання) шлуночків серця і починається атеросклероз судин.
Критерієм оптимальних для даної людини в даній ситуації значень тиску є його самопочуття і працездатність. Більш того, підвищений верхній тиск для серця взагалі не є проблемою, тому що воно формується аортою, яка пристосована для створення підвищеного верхнього тиску. Серце технічно не в змозі одночасно забезпечувати тиск 60 мм.рт. ст. в артеріях малого кола кровообігу, і 120-180 мм.рт.ст в артеріях великого кола. Важливим для серця є нижня залишкове (діастолічний) тиск в аорті, і саме воно є критично важливим для серця. Оптимальне значення нижнього (діастолічного) тиску є 70 мм.рт.ст., тому що починаючи з значень нижнього тиску в 90 мм.рт.ст. серце відчутно навантажується. Ризик інфаркту міокарда істотно збільшуватись саме при підвищення нижнього (діастолічного) тиску, і саме тому воно в просторіччі називається "серцевим".
У ситуації ниркової гіпертонії правильним було б поліпшення функції нирок, після чого організм автоматично знизить артеріальний тиск. В даний час існують різноманітні методики поліпшення ниркових функцій.
Можливо також підвищення артеріального тиску, пов'язане з порушенням роботи наднирників, які надмірно виділяють гормони, що підвищують артеріальний тиск. У цьому випадку існує новий і досить ефективний метод лікування цієї симптоматичної гіпертонії, суть якого в малотравматичних операції, під час якої під контролем рентгена в центральні вени надниркових залоз через стегнову вену вводяться покриті тефлоном мікроспіралі. В результаті в надниркових залозах змінюється характер кровотоку і зменшується кількість викиду альдостерону і інших гормонів стресу, які відводяться в печінку, де вони утилізуються. В результаті такі гіпертоніки можуть повністю позбутися від своєї хвороби на довгі роки.
