Фото - Луганский центр стоматологической имплантации

МАРКЕРИ НЕЙРОДЕСТРУКЦІІ (ЗАГАЛЬНИЙ БІЛОК мієліну І нейронспецифічна енолаза) ПРИ ХРОНІЧНОЇ ПЕЧІНКОВОЮ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

  1. бібліографічна посилання

1 Евлашева О.О. 1 Астахін А.В. 1 Левітан Б.Н. 1

1 ГБОУ ВПО "Астраханський державний медичний університет" Міністерства охорони здоров'я Російської Федерації

Проведено вивчення концентрації основного білка мієліну (ОБМ) і нейронспецифічна енолази (НСЕ) в сироватці крові у 75 хворих на цироз печінки (ЦП). Контрольному дослідженню були піддані 30 практично здорових осіб (донори). Концентрації ОБМ і НСЕ в сироватці крові визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу за допомогою наборів реагентів комерційних тест-систем 449-5830 DSL МВР і 420-10 Fujirebio НСЕ. Ступінь печінкової енцефалопатії (ПЕ) встановлювалася на підставі результатів комплексного клініко-лабораторного та інструментального обстеження, включаючи тест зв'язку чисел. У пацієнтів старше 50 років застосовували поправочний коефіцієнт 0,7. За результатами проведеного дослідження хворі ЦП були розподілені наступним чином: без ПЕ - 6, ЛПЕ - 21, ПЕ I ступеня - 26, ПЕ II ступеня - 17, ПЕ III ступеня - 5 пацієнтів. У хворих ЦП відзначено зростання рівня досліджуваних маркерів нейродеструкціі (ОБМ і НСЕ) в периферичної крові. Між досліджуваними показниками виявлена ​​пряма кореляційний зв'язок. У міру наростання ознак ураження ЦНС, збільшення градації ПЕ, концентрація досліджуваних показників в периферичної крові хворих ЦП зростає. Виявлене підвищення концентрації ОБМ і НСЕ говорить про що має місце нейродеструктівном ефекті циркулюючих в крові токсичних продуктів метаболізму, які не знешкоджених патологічно зміненої печінкою.

печінкова енцефалопатія.

цироз печінки

основний білок мієліну

нейронспецифічна енолаза

1. Івашкін, В.Т. Захворювання печінки та печінкова енцефалопатія / В.Т. Івашкін, Ф.І. Комаров, І.О. Іваник // Російський медичний журнал. - 2001. - Т. 3, № 12. - С. 150-155.

2. Івашкін, В.Т. Лікування ускладнень цирозу печінки: методичні рекомендації для лікарів / В.Т. Івашкін, М.В. Маєвська. - М .: Видавництво «Літтерра», 2011. - С. 8.

3. Комаров, Ф.І. Практична гастроентерологія / Ф.І. Комаров, М.А. Осадчук, AM Осадчук. - M .: МІА, 2010. - 480с.

4. Левітан, Б.Н. Зміни концентрації основного білка мієліну в сироватці крові при захворюваннях печінки / Б.М. Левітан, А.В. Астахін, О.О. Евлашева // Експериментальна і клінічна гастроентерологія. - 2015. - № 2. - С.93.

5. Торопова, Н.Є. Оцінка інформативності нейронспецифічна енолази, яка визначається імуноферментним методом / Н.Є. Торопова, Е.А. Дорофєєва, С.П. Дворянінова, Ж.П. Васіева // Клінічна лабораторна діагностика. - 1995. - № 1. - С. 15-17.

6. Чехонин, В.П. Основний білок мієліну. Будова, властивості, функції, роль в діагностиці демієлінізуючих захворювань / В.П. Чехонин, О.І. Гуріна, Т.Б. Дмитрієва та співавт. // Біомедична хімія. - 2000. - Т. 46, № 6. - С. 549-563.

7. Arguedas, MR, Influence of hepatic encephalopathy on healthy - related quality of life in patients with cirrhosis / MG Arguedas, TG Delawrence, BM Mcguire // Digestive diseases and sciences. - 2003. - V. 48. - P. тисяча шістсот двадцять дві -1626.

8. Butterworth, RF / Pathophysiology of hepatic encephalopathy: The concept of synergism / RF Butterworth // Hepatol. Res., 2008. V.38. P. 116-121.

9. Persson, L. 100 protein and neuron-specific enolase in cerebrospinal fluid and serum: markers of cell damage in human central nervous system / L. Persson, HG Hardemark, J. Gustaffson et al // Stroke. - 1987. - 18. - 911-918.

10. Rabinowicz, A. NSE as a useful prognostic factor for patients after cerebral hypoxia / A. Rabinowicz, H. Reiber // Epilepsia. - 1996. - Vol. 37. - P. 122-125.

Цироз печінки (ЦП) - хронічне прогресуюче захворювання, що характеризується поступовою загибеллю гепатоцитів, надмірною фіброзом і перебудовою архітектоніки печінки, що приводить до утворення структурно-аномальних регенераторних вузлів, в результаті чого розвиваються печінкова недостатність, портальна гіпертензія і синдром гиперспленизма [3]. Перебіг і прогноз ЦП в значній мірі визначається наявністю і ступенем вираженості ураження центральної нервової системи (ЦНС) [2,3,7].

Печінкова енцефалопатія (ПЕ) являє собою комплекс потенційно оборотних нервово-психічних порушень, що виникають в результаті гострої або хронічної печінкової недостатності та / або портосистемного шунтування крові [1,2]. Патогенез ПЕ найбільш повно відображає гіпотеза, згідно з якою ендогенні нейротоксини і амінокислотний дисбаланс, що виникають в результаті недостатності клітин печінки і / або портосистемного шунтування крові, призводять до поразки ЦНС. Внаслідок цього змінюється проникність гематоенцефалічного бар'єру (ГЕБ), іонних каналів, порушуються нейротрансмісії і забезпечення нейронів макроергічними сполуками [1,8]. Порушення гематоенцефалічний бар'єр при цьому починається з мієлінової оболонки нейронів, в зв'язку з чим в крові може наростати рівень основного білка мієліну (ОБМ) [6]. Нейронспецифічна енолаза (НСЕ) в свою чергу є єдиним відомим в даний час маркером всіх диференційованих нейронів і відноситься до внутрішньоклітинним ензимам ЦНС [5,9,10]. До теперішнього часу літературні дані про стан цих нейроспецифических білків при патології печінки носять одиничний і вкрай суперечливий характер [4]. Виходячи з вищевикладеного, представляло інтерес вивчити стан цих маркерів нейродеструкціі при печінкової енцефалопатії у хворих ЦП.

Мета: встановити діагностичну значимість визначення рівня ОБМ і НСЕ у хворих ЦП з урахуванням проявів ПЕ.

Матеріали та методи. Для вирішення поставлених завдань за період з 2012 по 2014 р було обстежено 75 хворих на цироз печінки, які проходили лікування в гастроентерологічному відділенні ГБУЗ АТ «АМОКБ» м Астрахані. Дослідження проводилися на основі власних спостережень і даних медичної документації (клінічна історія хвороби і амбулаторна карта, висновки фахівців з параклінічним методам обстеження). Контрольна група (КГ) - 30 практично здорових осіб (донори).

Хворі надходили в клініку в стадії загострення основного захворювання. При постановці діагнозу використані загальноприйняті в даний час класифікації. Клінічний діагноз встановлювався на підставі скарг хворих, вивчення анамнезу, фізикальних даних, лабораторних та інструментальних методів дослідження. В анамнезі приділялася особлива увага оперативних втручань, вживання алкоголю і внутрішньовенних наркотичних препаратів, тривалого застосування гепатотоксичних лікарських препаратів, наявності спадкових захворювань.

Критерії виключення: супутня патологія ЦНС, лікування препаратами, що володіють побічним нейротоксическим ефектом.

Концентрації ОБМ і НСЕ в сироватці крові визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу за допомогою наборів реагентів комерційних тест-систем 449-5830 DSL МВР і 420-10 Fujirebio НСЕ (США).

Статистичну обробку даних виконували з використанням пакета прикладних програм Statistica 6.0. Для кількісного порівняння ознак двох незв'язаних груп параметричний критерій Стьюдента (t). Кореляційний аналіз з розрахунком коефіцієнта кореляції (r) проводили з використанням критерію Спірмена. Відмінності вважали статистично значущими при досягнутому рівні значимості p <0,05.

Результати та обговорення. Ступінь ПЕ встановлювалася на підставі результатів комплексного клініко-лабораторного та інструментального обстеження, включаючи тест зв'язку чисел. У осіб старше 50 років застосовували поправочний коефіцієнт 0,7. Згідно з отриманими даними хворі ЦП були розподілені наступним чином: без ПЕ - 6, латентна ПЕ (ЛПЕ) - 21, ПЕ I ступеня - 26, ПЕ II ступеня - 17, ПЕ III ступеня - 5 пацієнтів.

Середні значення показників ОБМ і НСЕ у хворих ЦП в залежності від наявності і ступеня ПЕ і осіб КГ представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Концентрація ОБМ і НСЕ у хворих ЦП в залежності

від ступеня печінкової енцефалопатії

досліджувані групи

Концентрація ОБМ (нг / мл)

Концентрація НСЕ (нг / мл)

без ПЕ (n = 6)

2,4 ± 0,49 ***

8,2 ± 0,63 * ** ***

ЛПЕ (n = 21)

2,6 ± 0,39 ***

7,9 ± 0,51 * ** ***

ПЕ I ступеня (n = 26)

2,5 ± 0,42 ***

7,6 ± 0,5 ** ***

ПЕ II ступеня (n = 17)

3,1 ± 0,32 * ***

9,9 ± 0,46 * ***

ПЕ III ступеня (n = 5)

4,9 ± 0,29 * **

14,8 ± 0,45 * **

КГ (n = 30)

1,9 ± 0,3

6,49 ± 0,41

Примітка: * р <0,05 у порівнянні з контролем; ** р <0,05 в порівнянні з ПЕ II

ступеня; *** р <0,05 в порівнянні з ПЕ III ступеня.

Як випливає з наведеної таблиці, в групах хворих ЦП без ознак ПЕ, з ЛПЕ і ПЕ I ступеня середні значення ОБМ розрізнялися незначно, як між собою, (відповідно, 2,4 ± 0,49 нг / мл, 2,6 ± 0, 39 нг / мл і 2,5 ± 0,42 нг / мл), так і з КГ (р> 0,05). У той же час в групі ЦП з ПЕ II ступеня концентрація ОБМ була помітно вище, ніж у хворих з попередніх груп (3,1 ± 0,32 нг / мл), але достовірно вище, ніж в КГ (р <0,05) . При ЦП з ПЕ III ступеня рівень ОБМ, був максимальним, в середньому склавши 4,9 ± 0,29 нг / мл, що було достовірно вище, ніж в КГ і в інших досліджуваних групах хворих ЦП (р <0,05).

Зміни, отримані при дослідженні концентрації НСЕ при ЦП, мали аналогічну тенденцію.

Як випливає з наведеної таблиці, у хворих ЦП з ПЕ III ступеня рівень НСЕ, також був найбільшим, в середньому склавши 14,8 ± 0,45 нг / мл, що було достовірно вище, ніж в КГ (р <0,05) і в інших досліджуваних групах хворих ЦП (р <0,05). На відміну від результатів, отриманих при вивченні ОБМ, у хворих ЦП з ПЕ II ступеня концентрація НСЕ - 9,9 ± 0,46 нг / мл, була достовірно вище, ніж в групах хворих ЦП без ознак ПЕ, з ЛПЕ і ПЕ I ступеня (р <0,05).

Концентрація НСЕ в групах хворих ЦП без ознак ПЕ, з ЛПЕ і ПЕ I ступеня в середньому склала 8,2 ± 0,63 нг / мл, 7,9 ± 0,51 нг / мл і 7,6 ± 0,5 нг / мл. Отримані значення достовірно не розрізнялися між собою і, на відміну від даних, отриманих при вивченні ОБМ, були достовірно вище, ніж в КГ (р <0,05). Виняток склала група пацієнтів з ПЕ I ступеня, де отриманий результат достовірно не відрізнявся від КГ.

Проведений кореляційний аналіз щодо концентрацій ОБМ і НСЕ у обстежених хворих ЦП дозволив виявити позитивну середньої сили кореляційний зв'язок між досліджуваними показниками (r = 0,43), що побічно свідчить про близькість механізмів, що призводять до підвищення рівня цих маркерів при даній патології.

Таким чином, у міру наростання ознак ураження ЦНС, збільшення градації ПЕ, концентрація досліджуваних маркерів нейродеструкціі, як ОБМ, так і НСЕ в периферичної крові хворих ЦП зростає.

Висновок. У хворих ЦП відзначено зростання значень маркерів нейродеструкціі (ОБМ і НСЕ) в периферичної крові. Між досліджуваними показниками виявлена ​​пряма кореляційний зв'язок. У міру збільшення ступеня ПЕ, наростання функціональної недостатності печінки, концентрація досліджуваних показників в периферичної крові хворих ЦП зростала. Виявлене підвищення концентрації ОБМ і НСЕ свідчить про що має місце при ЦП нейродеструктівном ефекті циркулюючих в крові токсичних продуктів метаболізму, які не знешкоджених патологічно зміненої печінкою.

рецензенти:

Попов Е.А., д.м.н., професор, завідувач кафедри поліклінічної справи і швидкої медичної допомоги ГБОУ ВПО «Астраханський державний медичний університет» Міністерства охорони здоров'я Російської Федерації, м Астрахань;

Демидов О.А., д.м.н., професор, завідувач кафедри госпітальної терапії ГБОУ ВПО «Астраханський державний медичний університет» Міністерства охорони здоров'я Російської Федерації, м Астрахань.

бібліографічна посилання

Евлашева О.О., Астахін А.В., Левітан Б.Н. МАРКЕРИ НЕЙРОДЕСТРУКЦІІ (ЗАГАЛЬНИЙ БІЛОК мієліну І нейронспецифічна енолаза) ПРИ ХРОНІЧНОЇ ПЕЧІНКОВОЮ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ // Сучасні проблеми науки та освіти. - 2015. - № 3 .;
URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=19208 (дата звернення: 20.06.2019).

Пропонуємо вашій увазі журнали, що видаються у видавництві «Академія природознавства»

(Високий імпакт-фактор РИНЦ, тематика журналів охоплює всі наукові напрямки)

Ru/ru/article/view?

  • Зуботехническая лаборатория

    Детали
  • Лечение, отбеливание и удаление зубов

    Детали
  • Исправление прикуса. Детская стоматология

    Детали