Особливості клінічного перебігу бронхіальної астми на тлі пригнічення оксидативного стресу

В даний час однією з актуальних проблем охорони здоров'я є бронхіальна астма (БА). БА - це гетерогенне захворювання, що характеризується хронічним запаленням дихальних шляхів, наявністю респіраторних симптомів, таких як свистячі хрипи, задишка, закладеність в грудях і кашель, які варіюють за часом і інтенсивності і проявляються разом з варіабельною обструкцією дихальних шляхів [1].

У патогенезі БА важливу роль відіграє дисбаланс в прооксидантно-антиоксидантної системи з формуванням оксидативного стресу (ОС). Даний стан є патогенетичною ланкою запальних процесів будь-якого генезу, онкологічних захворювань, серцево-судинної та бронхолегеневої патології [2]. Найбільш значущу роль ОС грає в патогенезі захворювань органів дихання, що пов'язано з анатомо-фізіологічними особливостями, а також екзогенними (поллютанти, мікроорганізми) і ендогенними (макрофаги, нейтрофіли, еозинофіли, митохондриальное і мікросомальне окислення, мутації генів, метаболіти арахідонової кислоти, ксантиноксидаза) факторами активації вільнорадикальних процесів. У легких безпосередньо здійснюється контакт тканин з киснем - ініціатором і учасником окислення. У легеневої тканини міститься велика кількість ненасичених жирних кислот, які є субстратом перекисного окислення ліпідів (ПОЛ). Альвеолярнімакрофаги і інші фагоцитирующие клітини при запаленні активуються і виробляють активні форми кисню (АФК), які ініціюють ПОЛ [3]. Вільнорадикальне пошкодження легенів приводить до запальної клітинної інфільтрації, сприяє збільшенню секреції біологічно активних речовин і підвищенню судинної проникності [4]. Наявність залежності посилення перекисного окислення від активності алергічного запалення, тяжкості клінічної картини захворювання і його тривалості свідчить про істотну роль порушень прооксидантно-антіокідантной системи організму в патогенезі БА [5].

Неконтрольована генерація АФК альвеолярними макрофагами і фагоцитами крові вносить значний вклад у формування ОС у хворих на бронхіальну астму, внаслідок якого розвивається виснаження антиоксидантної системи організму [6]. Крім того, ОС розвивається не тільки в результаті запалення, але і при шкідливому впливі навколишнього середовища, включаючи забруднення повітря і сигаретний дим [7, 8]. На тлі ОС змінюється баланс між експресією генів прозапальних медіаторів і антиоксидантних ферментів на користь медіаторів запалення [9].

Основним чинником, що обмежує накопичення і патологічне вплив киснево вільних радикалів, є система функціонально взаємопов'язаних антиоксидантів [10]. Встановлено, що в основі розвитку БА лежать генетично детерміновані відхилення у функціонуванні різних антиоксидантних ферментів, пов'язані з наявністю функціональних поліморфізмів в структурі їх генів. На фенотипическом рівні дані відхилення проявляються системними порушеннями балансу окислювальних і антиокислювальних реакцій зі зміщенням редокс-гомеостазу в бік посилення вільнорадикального окислення і формування в дихальних шляхах ОС [11].

У хворих із загостренням БА змішаного генезу відзначається пригнічення активності ферментативного ланки антиоксидантної системи організму з накопиченням продуктів вільнорадикального окислення білків і ліпідів, що підтверджує наявність ОС при БА [12]. За даними А. Ф. Колпаковой (2007), у хворих на бронхіальну астму підвищений рівень метгемоглобіну, що характеризує ПОЛ, і вільних радикалів на тлі зниження кількості антиоксидантів плазми (трансферин і церулоплазмін) і еритроцитів (супероксиддисмутаза і каталаза) [13]. За результатами дослідження, проведеного H. Ercan et al. (2006), виявлено підвищення рівня малонового діальдегіду і зниження глутатіону у хворих на бронхіальну астму в порівнянні зі здоровими, що вказує на наявність сильного ОС, який посилюється в міру збільшення тяжкості захворювання [14]. Згідно з даними Є. М. Коваленко та співавт. (2012), в гострому періоді БА відзначено зниження показників антиоксидантного захисту - церулоплазміну і каталази, які підвищуються на тлі терапії із застосуванням Поліоксидонія [15].

Таким чином, дисбаланс в прооксидантно-антиоксидантної системи має важливе значення в патогенезі БА. Підвищення ефективності лікування даного захворювання є актуальним завданням сучасної медицини [16-19].

Включення в комплексну терапію хворих БА мексидола сприяє ранньому поліпшенню клініко-лабораторних ознак запалення, бронхіальної прохідності, має імуномодулюючу дію. Під впливом мексидола знижується частота загострень БА і тривалість перебування хворих в стаціонарі. Крім того, даний препарат сприяє посиленню ендогенної антиоксидантної захисту, що веде до тривалого збереження оптимальних показників ПОЛ після закінчення курсу терапії [20].

Доведеною високою антиоксидантною активністю володіє N-ацетилцистеїн [21]. За спостереженнями фахівців, терапія із застосуванням ацетилцистеїну у хворих на бронхіальну астму з гіперчутливістю до пилку дерев зменшує вираженість окислювального стресу, перешкоджаючи генерації АФК і активних форм азоту у відповідь на експозицію алергенів [22].

Позитивний вплив на систему антиоксидантного захисту надає Емоксипін, що сприяє зменшенню ознак бронхіальної обструкції у хворих БА [23].

Перспективним є застосування коензиму Q10 в комплексній терапії БА. KoQ10 є унікальним антиоксидантом, здатним до відновлення антиоксидантної активності. Показано, що KoQ10 здатний запобігати оксидативного ушкодження білків, ліпідів, ДНК і біологічних мембран. Включення KoQ10 в комплексне лікування хворих на бронхіальну астму сприяє зниженню дози застосовуваних глюкокортикостероїдів [24, 25].

На тлі комплексної терапії із застосуванням аскорбінової кислоти, токоферолу, мексидола, адекватної диспансеризації та реабілітації відзначено поліпшення функціональних показників кардіореспіраторної системи, поліпшення якості життя, профілактика респіраторних і нереспіраторних ускладнень у хворих на бронхіальну астму, а також при БА з коморбідних станами [26].

Перспективним напрямком є ​​поєднання антиоксидантних і фосфоліпідних препаратів. Володіючи високою спорідненістю до біомембрані клітин, фосфоліпіди здатні вбудовуватися в неї, відновлюючи пошкоджені ділянки. Крім того, збільшується біодоступність антиоксидантів за рахунок їх включення в ліпідні комплекси [27].

Головним позаклітинним антиоксидантом в організмі є церулоплазмін, який пригнічує перекисне окислення ліпідів на 50% внаслідок інактивації супероксидного радикала, має протизапальну дію, є стимулятором кровотворення, бере участь в регуляції функцій біогенних амінів, здійснює транспорт міді [28]. В системі in vitro встановлено, що церулоплазмін значно перевищує за своїми антиоксидантним властивостям α-токоферол, аскорбінову кислоту, рутин, ретинолу ацетат. Церулоплазмін повністю біосумісний з організмом людини і характеризується високою біодоступністю, зумовленої його розчинність у водному середовищі [29]. За даними У. Р. Фархутдінова і співавт. (2012), включення в комплексну терапію хворих на бронхіальну астму церулоплазміну сприяє зменшенню утворення АФК в крові, усуває прояви ендотоксикозу і підвищує ефективність проведеного лікування. Відзначено скорочення тривалості стаціонарного лікування хворих, т. Е. Зменшення тривалості загострення захворювання. Крім того, показана хороша переносимість препарату і відсутність небажаних явищ [30].

Таким чином, у патогенезі БА важливу роль відіграє дисбаланс прооксидантно-антиоксидантної системи з формуванням ОС, що обґрунтовує доцільність корекції даних порушень з метою підвищення клінічної еффектівноcті лікування хворих на бронхіальну астму.

література

1. Федеральні клінічні рекомендації з діагностики та лікування бронхіальної астми. [Електронний ресурс]. 2016. URL: http://spulmo.ru/obshchestvo/news/news-812/ (Дата звернення: 06.10.2016).
2. Дубініна О. Є. Роль активних форм кисню в якості сигнальних молекул в метаболізмі тканин при станах окисного стресу // Питання медичної хімії. 2001. T. 47, № 6. C. 561-581.
3. Содаева С. К. Вільнорадикальні механізми пошкодження при хворобах органів дихання // Пульмонологія. 2012. № 1. С. 5-10.
4. Больовіча С. Б. Бронхіальна астма та вільнорадикальні процеси (патогенетичні, клінічні та терапевтичні аспекти). М .: Медицина, 2006.
5. Аматуни В. Г., Карагезян К. Г., Сафарян М. Д. Роль перекисного окислення ліпідів мембран (ПОЛ) і антірадікальной захисту в патогенезі бронхіальної астми // Терапевтичний архів. 1980. № 3. С. 96-100.
6. Філіппова М. О. Залежність показників «Вільнорадикальне окислення - антиоксидантний захист» у хворих на бронхіальну астму від статі і куріння // Наукова дискусія сучасної молоді: актуальні питання, досягнення та інновації. 2016. С. 314-316.
7. Bowler RP Oxidative stress in the pathogenesis of asthma // Curr Allergy Asthma Rep. 2004. V. 4, № 2. Р. 116-122.
8. Bowler RP, Crapo JD Oxidative stress in allergic respiratory diseases // J. Allergy Clin. Immunol. 2002. V. 110, № 3. Р. 349-356.
9. Rahman I. Oxidative stress and gene transcription in asthma and chronic obstructive pulmonary disease : antioxidant therapeutic targets // Curr Drug Targets Inflamm Allergy. 2002. V. 1, № 3, P. 291-315.
10. Трубників Г. В., Варшавський Б. Я., Галактіонова Л. П., Кореняк Н. А., Колодязна І. Л., Оберемок А. Н. оксидантним-антиоксидантний статус хворих на бронхіальну астму при інгаляційної і системної глюкокортикоїдної терапії // терапевтичний архів. 2003. № 3. С. 21-24.
11. Полоник А. В., Іванов В. П., Богомазов А. Д., Солоділова М. А. Генетико-біохімічні механізми залучення ферментів антиоксидантної системи в розвитку бронхіальної астми // Біомедична хімія. 2015. Т. 61, Вип. 4. С. 427-439.
12. Полуніна Е. А., Севостьянова І. В. Стан системи «вільнорадикальне окислення - антиоксидантний захист» у хворих на бронхіальну астму // Нова наука: Сучасний стан та шляхи розвитку. 2016. № 9. С. 28-30.
13. Колпакова А. Ф. Вплив комбінованої терапії вітчизняними інгаляційними протиастматичними препаратами на оксидантно-антиоксидантний статус хворих на бронхіальну астму // Терапевтичний архів. 2007. № 3. С. 41-44.
14. Ercan H., Birben E., Dizdar EA, Keskin O., Karaaslan C., Soyer OU, Dut R., Sackesen C., Besler T., Kalayci O. Oxidative stress and genetic and epidemiologic determinants of oxidant injury in childhood asthma // J Allergy Clin Immunol. 2006. V. 118, № 5. Р. 1097-1104.
15. Коваленко О. М., Герасимова Н. Г., Васькова Н. А., Зотова Л. В., Ахвердіева Т. Б., Чернова О. В. Дослідження стану антиоксидантної системи у дітей з бронхіальною астмою // Міжнародний журнал прикладних і фундаментальних досліджень. 2012. № 5. С. 84-85.
16. Rahman I. Oxidative stress and gene transcription in asthma and chronic obstructive pulmonary disease : antioxidant therapeutic targets // Curr Drug Targets Inflamm Allergy. 2002. V. 1, № 3, P. 291-315.
17. Будневскій А. В. Оптимізація терапії бронхіальної астми: психосоматичні аспекти // Системний аналіз та управління в біомедичних системах. 2005. Т. 4, № 2. С. 152-154.
18. Провоторов В. М., Будневскій А. В., Філатова Ю. І., Перфільева М. В. Антиоксидантна терапія при бронхіальній астмі // Клінічна медицина. 2015. Т. 93. № 8. С. 19-22.
19. Будневскій А. В., Бурлачук В. Т., Олишева І. А. Терапевтичні підходи до контролю запалення на рівні дрібних бронхів при бронхіальній астмі // Російський алергологічний журнал. 2010. № 4. С. 85-94.
20. Васильєва Л. В., Орлова О. В., Золотарьова М. А. Мексидол в терапії бронхіальної астми // Фарматека. 2007. № 17. С. 80-86.
21. Чикина С. Ю., Чучалин А. Г. N-ацетилцистеїн: чи всі можливості ми використовуємо // Атмосфера. Пульмонологія та алергологія. 2013. № 1. С. 20-26.
22. Соодаева С. К., Климанов І. А. Порушення окисного метаболізму при захворюваннях респіраторного тракту і сучасні підходи до антиоксидантної терапії // Атмосфера. Пульмонологія та алергологія. 2009. № 1. С. 34-38.
23. Лапик С. В., Жмуров В. А., Попова Т. В. Емоксипину в лікуванні бронхіальної астми // Пульмонологія. 2000. № 1. С. 62-65.
24. Климанов І. А., Соодаева С. К. Перспективи застосування коензиму Q10 в пульмонології // Атмосфера. Пульмонологія та алергологія. 2008. № 2. С. 43-45.
25. Ключников С. О. Коензим Q10. перспективи клінічного застосування // Педіатрія. Додаток до журналу Consilium Medicum. 2014. № 3. С. 84-88.
26. Петрова І. Л., Ушаков В. Ф., Абдурасулов К. Д., Шевченко О. В., Гірфанова Е. О., Гоборов Н. Д., Суховський В. С. Методи підвищення якості життя у хворих на бронхіальну астму та ХОЗЛ з коморбідних станами на півночі // Медична наука й освіта Уралу. 2016. № 1. С. 21-24.
27. Лисиця А. В., Соодаева С. К., Климанов І. А., Авер'янов А. В. Використання препаратів, створених на фосфоліпідної основі, в пульмонологічної практиці // [Електронний ресурс]. 2016. URL: h ttp: //mfvt.ru/ispolzovanie-preparatov-sozdannyx-na-fosfolipidnoj-osnove-v-pulmonologicheskoj-praktike/ (Дата звернення: 06.10.2016).
28. Коровіна Н. А., Захарова І. Н., Обиночная Е. Г. Застосування антиоксидантів в педіатричній практиці // Consilium Medicum Педіатрія. 2003. № 5 (9). С. 47-52.
29. Чіссов В. І., Осипова Н. А., Якубовська Р. І., Еделева Н. В., Нємцова Є. Р., Сергєєва Т. В. Спосіб лікування післяопераційних ускладнень. Патент РФ № 2199337.
30. Фархутдинов У. Р., Фархутдинов Ш. У. Ефективність церулоплазміну у хворих на бронхіальну астму // Терапевтичний архів. 2012. № 12. С. 45-48.

Л. Н. Цветікова, кандидат біологічних наук
А. В. Будневскій, доктор медичних наук, професор
В. М. Провоторов, доктор медичних наук, професор
Ю. І. Філатова1

ФГБОУ ВО ВГМУ ім. Н. Н. Бурденко МОЗ РФ, Воронеж

1 Контактна інформація: [email protected]

Купити номер з цією статтею в pdf