Фото - Луганский центр стоматологической имплантации

ФОРМУВАННЯ СИНДРОМУ хребетної артерії у віддалений період ТРАВМИ шийного відділу хребта

  1. бібліографічна посилання

1 Сулейманова М.А. 1 Карпов С.М. 1 Шевченко П.П. 1 Вишлова І.А. 1 Карпова О.М. 1 Калоєв А.Д. 1

1 ГБО ВПО «Ставропольський державний медичний університет»

Обстежено 73 пацієнта в віддаленому періоді травми шийного відділу хребта (ТШОП) (давність травми більше 12 місяців - в середньому 16,1 3,4 місяця). Домінуюче кількість в дослідженні склали хворі після ДТП - 57 (78,1%) і вуличних подій. Кримінальні травми склали 7 (9,6%) випадків. У 9 (12,3%) випадках травма стала наслідком спортивної травми. Проведене клінічне обстеження дозволило відзначити, що у віддаленому періоді ТШОП домінує картина вертеброгенной патології і вертебрально-базилярної недостатності з найбільшим неврологічним дефіцитом у пацієнтів з компресійно-іррітатівний синдромом хребетної артерії. Виявлено переважання рефлекторних первинно-вегетативних механізмів у формуванні рефлекторно-ангіоспастичний синдрому хребетної артерії, а також переважання дегенеративно-дистрофічних порушень шийного відділу хребта у формуванні компрессионно-ирритативного синдрому ПА.

вертеброгенная патологія

хребетна артерія

травма хребта

1. Богачов В.Ю. Вертебро-вісцеральний синдром при травмах шийного і грудного відділів хребта: автореф. дис. канд. мед. наук / В.Ю. Богачов. - М., 2012. - 19 с.

2. Вишлова І.А., Карпов С.М., Шевченко П.П. Ефективність застосування йоги при хронічному больовому синдромі в нижній частині спини (оглядова стаття). Сучасні проблеми науки та освіти. - 2014. - № 6; URL: www.science-education.ru/120-16210.

3. Климов В.С. Удосконалення спеціалізованої нейрохірургічної допомоги постраждалим з гострою травмою шийного відділу хребта і спинного мозку в регіоні: автореф. дис. ... канд. мед. наук / СПб., 2007. - С. 22.

4. Бабаніна Л.П., Зінов'єва Г.А., Пузин М.Н., Метелкина Л.П., Агакіна М.А. Тактика консервативного лікування вертеброгенного синдрому хребетної артерії і оцінка результатів лікування хворих. Клінічна неврологія. - 2006, № 2. - С. 28-30.

5. Себелев К.І., Захматова Т.В., Зуєв І.В., Анікєєв Н.В., Щедренок В.В., Могутня О.В. Значення дуплексного сканування хребетних артерій при травмі шийного відділу хребта. Політравма. - 2012. - № 4. - С. 40-45.

6. Хрістофорандо Д. Ю., Карпов С. М., Батурин В. А., Гандилян К. С. Особливості перебігу поєднаної щелепно-лицьової травми. Інститут стоматології. - 2013. - № 2 (59). С. 59-61.

7. Ульянченко М.І., Ходжаян А.Б., Апагуні А.Е., Карпов С.М., Назарова Є.О., Шішманіді А.К., Сергєєв І.І., Власов А.Ю. Аналіз дорожньо-транспортного травматизму у жителів м Ставрополя. Фундаментальні дослідження. - 2013. - № 5-2. - С. 427-430.

8. Geissler SA, Schmidt CE, Schallert T. Rodent Models and Behavioral Outcomes of Cervical Spinal Cord Injury // J. Spine. - 2013. - Jul 27; Suppl 4.

9. Hussain M, Javed G. Diagnostic accuracy of clinical examination in cervical spine injuries in awake and alert blunttrauma patients // Asian Spine J. - 2011. - № 5 (1). - Р. 10-14.

10. Karpov SM, Ulyanchenko M., Hodzhayan A., Apaguni A., Vishlova I., Dolgova I., Shevchenko P., Karpova E. Structure of road traffic injuries at residents of the industrial city. European science review. 2015. - № 3-4. - С. 23-24.

11. Lo YL, Yang TC, Liao CC, Yang ST. Diagnosis of traumatic internal carotid artery injury: the role of craniofacial fracture // J. Craniofac Surg. - 2007. - № 18 (2). - Р. 361-8.

Відзначено, що, як у нас в країні, так і за кордоном кількість травм найрізноманітнішого характеру значно збільшилася [1, 2, 6, 7, 10]. Особливе місце серед всіх травматичних ушкоджень в клінічній практиці має гіперфлексіонное (гіперекстензіонное) пошкодження шийного відділу хребта (ПШОП), яке формує згодом різні ускладнення, серед яких судинні порушення в басейні вертебрально-базилярної системи носять особливий характер [1, 3, 4, 5, 8, 9, 11].

Мета дослідження

Вивчити клініко-структурні та нейрофізіологічні показники синдрому хребетної артерії у віддаленому періоді травми шийного відділу хребта.

матеріали та методи

Були обстежені 73 пацієнта в віддаленому періоді екстензійного травми шийного відділу хребта (давність травми більше 12 місяців Р в середньому 16,1 ± 3,4 місяця). Домінуюче кількість в дослідженні склали хворі після ДТП З 57 (78,1%) і вуличних подій, на що вказують і інші автори [7]. Кримінальні травми склали 7 (9,6%) випадків. У 9 (12,3%) випадках травма стала наслідком спортивної травми, що представлено на малюнку 1.

Мал. 1. Розподіл пацієнтів в залежності від причини травми шийного відділу хребта (у відсотках)

Критерії включення: діагностичними критеріями посттравматичного синдрому ПА були: чітка залежність клініко-неврологічних симптомів від положення шийного відділу хребта і певних рухів в ньому; можливість відтворення рефлекторного синдрому ПА, наявність клініко-рентгенологічних даних, які формують синдром ПА; наявність у пацієнтів ТШОП з ЗгіперекстензіоннимІ механізмом травми, відповідної в гострому періоді I (короткочасні суб'єктивні прояви) і II ступеня тяжкості за розробленими критеріями Квебецького таксономічного комітету (TheQuebecTaskForceonWhiplash-AssociatedDisorders, 1995).

Критерієм виключення стало наявність у пацієнтів ТШОП, відповідної в гострому періоді III, IV ступеня (переломи і вивих шийних хребців, випадання міжхребцевих дисків, ураження спинного мозку); не реєструвалися пацієнти з прямим ударом шиї при травмі, поєднанні травми шийного відділу хребта і ЧМТ.

Група контролю була представлена ​​25 пацієнтами з синдромом хребетної артерії нетравматичного генезу, порівнянними за віком та статтю, з метою порівняння результатів клініко-інструментальних досліджень.

Проведене комплексне клінічне обстеження включало клініко-неврологічне обстеження, яке передбачало виявлення неврологічного дефіциту. Проводилися дослідження біомеханіки хребта для пальпаторного виявлення м'язово-тонічних порушень, мануальное тестування, а також вимір обсягу активних і пасивних рухів з визначенням локалізації порушень рухливості в шийному відділі хребта.

Рентгенографічне обстеження виконувалося на апаратах РДК 50/6 (Телекерований рентгенівський комплекс з цифровою системою обробки I зображень) (Росія) і СД-РА ЗКомпакт-діагност (Росія). Всім пацієнтам проводилося рентгенівське дослідження з функціональними пробами в положенні з максимальним згинання та розгинання голови.

Магнітно-резонансна томографія і МР-ангіографія проводилися на апаратах ЗМAGNETOM SymphoniІ Siemens (Німеччина).

Реєстрацію соматосенсорних викликаних потенціалів (ССВП) з рук і ніг проводили за допомогою приладу ЗНейроміанІ Таганрозького виробничого об'єднання за стандартною методикою (Трошина О.М., Щекутьев Г.А., 2001). Вимірювалися латентні періоди і міжпікові інтервали найбільш стабільних компонентів ССВП. Був проведений аналіз абсолютних значень отриманих результатів і відхилення від нормативних даних. Використовували наступні набори відведень на 4-канальному приладі: I Erbi-Fz, II CVII-Fz, III C4-Fz, IV C3-Fz (С4 або С3 контралатеральное, в залежності від стимулируемой руки). Як референта для електрода Ерба використовується іноді контралатеральний електрод: Erbi-Erbc. Відведення вибирали з метою виділення стволового і коркового рівня.

Проводилось отоневрологіческое іофтальмологіческое дослідження. Статистична обробка проводилася з використанням параметричних і непараметричних методів дослідження, з використанням достовірності за Стьюдентом. Використовувався пакет програм ЗSPSS 21І.

Результати та їх обговорення

Синдром хребетної артерії характеризується послабленням кровотоку в лівій, правій або одночасно в двох хребетних артеріях, що неминуче призводить до погіршення кровопостачання стовбура мозку, мозочка і центральної нервової системи, вперше описаного лікарями Баррі і Льеу в першій половині ХХ ст.

Клініко-вертебрально-неврологічний огляд дозволив нам розділити хворих на 2 основні групи, де першу групу склали пацієнти з рефлекторно-ангіоспастичним синдромом (РАСС) хребетної артерії (ПА) З 24 (32,9%) випадку, другу групу склали пацієнти з компрессіонно- іррітатівний синдромом (КІС) ПА З 49 (67,1%) випадків.

Як провокуючих чинників загострення у хворих як з РАСС, так і з КІС ПА нами були виявлені несприятливі фактори наступного характеру: динамічні навантаження на шийний відділ хребта, які приводили до посилення суб'єктивних відчуттів різного характеру переважно в денний і вечірній час, тривале перебування в статичній позі, впливу на вегетативну нервову систему несприятливого характеру (зміна погоди, холодну пору року), психоемоційні і стресові впливу.

У групі хворих з КиСП при рентгенографічних досліджень домінували патологічні порушення в рухових сегментах хребта: остеохондроз міжхребцевих дисків склав 46 (93,9%) випадків, нестабільність ПДС З 27 (55,1%) випадків, унковертебральний артроз З 41 (83,7% ) випадок, дисплазії краниовертебральной області та шийного відділу хребта З 22 (44,9%) випадку. Для пацієнтів з РАСС ПА було характерно переважання спондилоартроз, який був виявлений в 10 (41,7%) випадках, а також випрямлення фізіологічного лордозу С 17 (70,8%) випадках. При КІС ПА підвивихи по Ковачу домінували в сегментах С3-С4 і С4-С5, а прояви дегенеративно-дистрофічного характеру в шийному відділі хребта переважали переважно в нижнешейном відділі ПА хребта, в той час як при РАСС дегенеративно-дистрофічні зміни шийного відділу були більш виражені на верхньошийному рівні хребта.

Магнітно-резонансне томографічне (МРТ) дослідження дозволило виявити у 22 (48,9%) хворих у віддаленому періоді ТШОП з КиСП переважання ознак цереброваскулярної недостатності в басейні вертебробазилярной системи і у 18 (36,7%) хворих С протрузии міжхребцевих дисків. Ознаки змішаної гідроцефалії були частіше виявлені у хворих з РАСС ПА Р 4 (16,7%) пацієнтів. Тільки у хворих з КІС ПА в 10 (20,4%) випадках були виявлені грижі міжхребцевих дисків і в 2 випадках З аномалії АрнольдаСКіарі.

Результати ССВП у хворих у віддаленому періоді ТШОП з наявністю СПА дозволили виявити, що у всіх випадках у пацієнтів з КІС і в 75% випадках з РАСС нами було відзначено збільшення ЛП N 13, яке склало в першому випадку 15,1 ± 0,79 мс , а в другому Р 14,9 ± 0,82 мс, що вказує на порушення провідності нервового імпульсу на шийному рівні. ЛП між плечовим сплетінням і шийним потовщенням спинного мозку було збільшено і склало у хворих з КІС 7,4 ± 0,42 мс, у хворих з РАСС З 6,8 ± 0,47 мс (контроль 5,2 ± 0,38 мс) . У 43 (87,8%) випадках у пацієнтів з КІС ПА було знайдено достовірне (˂ 0,05) збільшення ЛП N13-N20, яке склало 7,6 ± 0,48 мс, що необхідно розцінювати як порушення проведення нервового імпульсу між шийним потовщенням і первинної сенсорної корою. У хворих з РАСС змінені результати ЛП були відзначені у 10 (41,7%) хворих і склали 7,1 ± 0,54 мс (контрольна група С 6,4 ± 0,37 мс).

При порівнянні результатів отоневрологіческого обстеження у хворих з РАСС ПА було відзначено превалювання периферичного типу порушень над центральним (стовбуровим) типом порушень, який домінував у більшості (83,7%) випадків у пацієнтів з КІС ПА.

Таблиця 1

Результати отоневрологіческого обстеження хворих у віддаленому періоді ТШОП з рефлекторно-ангіоспастичним і компресійно-іррітатівний синдромами ПА

Тип отоневрологічних порушень

РАСС ПА

n = 24

КІС ПА

n = 49

периферичний

15 (62,5%)

4 (8,2%)

змішаний

2 (8,3%)

2 (4,1%)

Центральний (стовбурової)

2 (8,3%)

41 (83,7%)

При офтальмологічному дослідженні в групі хворих з РАСС ПА у 7 (29,5%) пацієнтів була виявлена ​​ангіопатія сітківки, переважно за гіпертонічним типом, в той час як в групі пацієнтів з КІС ПА ангіопатія сітківки за гіпертонічним типом була виявлена ​​в 27 (55, 1%) випадках, в 14 (28,6%) випадках по атеросклеротичного типу.

висновок

Таким чином, при аналізі клінічної картини вертеброгенного посттравматичного синдрому хребетної артерії і даних інструментального дослідження можна зробити висновок про переважання рефлекторних первинно-вегетативних механізмів у формуванні рефлекторно-ангіоспастичний синдрому хребетної артерії, а також про переважання дегенеративно-дистрофічних порушень шийного відділу хребта у формуванні компрессіонно- ирритативного синдрому ПА.

рецензенти:

Долгова І.М. д.м.н., доцент кафедри неврології, нейрохірургії та медичної генетики, Ставропольський державний медичний університет, м Ставрополь;

Гандилян К.С. д.м.н., доцент, зав. кафедрою хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії, Ставропольський державний медичний університет, м Ставрополь.

бібліографічна посилання

Сулейманова М.А., Карпов С.М., Шевченко П.П., Вишлова І.А., Карпова О.М., Калоєв А.Д. ФОРМУВАННЯ СИНДРОМУ хребетної артерії у віддалений період ТРАВМИ шийного відділу хребта // Сучасні проблеми науки та освіти. - 2015. - № 5 .;
URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=22643 (дата звернення: 13.06.2019).

Пропонуємо вашій увазі журнали, що видаються у видавництві «Академія природознавства»

(Високий імпакт-фактор РИНЦ, тематика журналів охоплює всі наукові напрямки)

Ru/ru/article/view?

  • Зуботехническая лаборатория

    Детали
  • Лечение, отбеливание и удаление зубов

    Детали
  • Исправление прикуса. Детская стоматология

    Детали