1 Балашова Е.А. 1 Мазур Л.І. 1 Калініна Є.В. 2
1 ГБОУ ВПО «Самарський державний медичний університет» МОЗ Росії
2 ГБУЗ СТ «Самарська дитяча міська лікарня № 1 ім. М.М. Іванової »
Залізодефіцитна анемія (ЗДА) є частою патологією у дітей молодшого віку, при цьому дефіцит заліза робить багатобічна вплив на організм дитини. Мета дослідження - оцінити стан фізичного розвитку і рівень захворюваності дітей молодшого віку, які перенесли залізодефіцитну анемію. Проведено ретроспективне дослідження 135 дітей у віці 3 років, які перебували під наглядом у поліклінічних відділеннях г.о. Самара. Для дітей з ЗДА характерні критичні значення маси і довжини тіла при народженні, що, мабуть, є фактором ризику розвитку захворювання. Нижчі показники фізичного розвитку характерні і в віці одного року. ЗДА діє переважно короткостроковий вплив на розвиток дітей у вигляді підвищення інфекційної захворюваності. Негативний вплив ЗДА на психомоторне розвиток дітей виявлено не було. Найбільш вираженим наслідком перенесеної ЗДА є підвищення травматизму дітей.
залозодефіцитна анемія
фізичний розвиток
діти
1. Альбіцький В.Ю. Часто хворіють діти. Клініко-соціальні аспекти. Шляхи оздоровлення / В.Ю. Альбіцький, А.А. Баранов. - Саратов, 1986. - 86 с.
2. Давидкин І.Л. Хвороби крові в амбулаторній практиці: керівництво / І.Л. Давидкин, І.В. Куртов, Р.К. Хайретдінов, Т.Ю. Степанова, Т.А. Гриценко, С.П. Кривова, Ю.А. Косякова, О.І. Федорова. - М .: ГЕЕТАР-Медіа, 2014. - 184 с.
3. Казюкова Т.В. Профілактика дефіциту заліза у дітей раннього віку / Т.В. Казюкова // Педіатрія. - 2011. 90 (4): 112-119
4. Лебедєва У.М. Клінічне значення дефіциту заліза в харчуванні матері і дитини в умовах Півночі / У.М. Лебедєва, С.І. Прокоп'єва // Лікування та профілактика. - 2012. 1 (2): 51-55.
5. Русова Т.В. Діагностика залізодефіцитної анемії у дітей / Т.В. Русова, Г.А. Ратманова, О.Б. Козлова, О.В. Кузнєцова, О.Ю. Фадєєва, Е.Ю. Коллеров, М.В. Заводін, В.Н. Фокін, Т.В. Частухин, Е.В. Лялякіна // Земський лікар. - 2011. 5: 13-16
6. Berglund S. Iron Supplements Reduce the Risk of Iron Deficiency Anemia in Marginally Low Birth Weight Infants / S. Berglund, B. Westrup, M. Domellöf // Pediatrics. - 2010. 126 (4): e874-e883.
7. Carter RC Iron Deficiency Anemia and Cognitive Function in Infancy / R. Colin Carter, Joseph L. Jacobson, Matthew J. Burden, RinatArmony-Sivan, Neil C. Dodge, Mary Lu Angelilli, Betsy Lozoff, Sandra W. Jacobson // Pediatrics. - 2010. 126 (2): e427-e434.
8. Liu Chia-Jen Chronic Iron Deficiency Anemia and Cancer Risk / Chia-Jen Liu, Kuo-Wei Chen, Yu-Wen Hu, Ying-Chung Hong, Yu-Chung Huang, Tzeon-JyeChiou, Cheng-HwaiTzeng // Blood ( ASH Annual Meeting Abstracts). - 2012. 120: Abstract 5172.
9. Lozoff B.Home Intervention Improves Cognitive and Social-Emotional Scores in Iron-Deficient Anemic Infants / B. Lozoff, JB Smith, KM Clark, CG Perales, F. Rivera, M. Castillo // Pediatrics. - 2010. 126 (4): e884-e894.
10. Maguire JL Association Between Iron-Deficiency Anemia and Stroke in Young Children / JL Maguire, G. deVeber, PC Parkin // Pediatrics. - 2007. 120 (5): 1053-1057.
11. McLean E., Cogswell M., Egli I., Wojdyla D., de Benoist B. Worldwide prevalence of anaemia, WHO Vitamin and Mineral Nutrition Information System, 1993-2005. PublicHealthNutrition. - 2009. 12 (4): 444-454.
12. WHO. Childgrowthstandards [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.who.int/childgrowth/standards/en/ (дата звернення 12.05.2014).
13. WHO. Serum ferritin concentrations for the assessment of iron status and iron deficiency in populations. Vitamin and Mineral Nutrition Information System. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://apps.who.int/iris/bitstream/10665/85843/5/WHO_NMH_NHD_MNM_11.2_rus.pdf (дата звернення 29.03.2014).
За даними ВООЗ дефіцит заліза є одним з найбільш частих аліментарно-залежних станів в світі [11]. Частота залізодефіцитної анемії (ЗДА) в Росії становить 17-47%, при цьому найбільша частота даної патології відзначається серед вагітних жінок, жінок поза вагітністю репродуктивного віку та дошкільнят [2; 3].
На сьогоднішній день накопичено достатню кількість відомостей, що дозволяють говорити про безсумнівному вплив дефіциту заліза на фізичний розвиток дітей. Так, залізодефіцитна анемія (ЗДА) асоційована з більш низькою вагою і ростом дітей, дефіцит заліза, підвищує всмоктування свинцю при наявності контакту з ним, може призводити до порушення функцій нирок, затримці статевого розвитку, порушень імунної системи і, отже, до зростання захворюваності на ГРВІ, кишкових інфекцій, затяжного і ускладненого перебігу бактеріальних інфекцій [6; 7]. Крім того, за даними клінічних досліджень існує зв'язок ЗДА з інсультом у дітей і розвитком онкологічних захворювань. За даними JonathonL. Maguireetal. частота ЗДА при інсульті у дітей в 10 разів вище, ніж в популяції [10]. За результатами популяційного дослідження на дорослих з ЗДА в Тайвані виявлено, що ймовірність розвитку онкологічної патології у людей з ЗДА була достовірно вище, ніж у загальній популяції [8].
матеріали та методи
Проведено ретроспективний аналіз стану здоров'я дітей молодшого віку, які перенесли ЗДА. Критерії включення до вибірки: вік 3 роки на момент початку дослідження, наявність за період спостереження в поліклініці хоча б двох ОАК з рівнем гемоглобіну нижче вікової норми відповідно до критеріїв ВООЗ [13]. У зв'язку з тим, що частка ЗДА в загальній кількості анемій у дітей, за даними російських авторів, становить 17-76% [3; 4], всі випадки анемії вважалися зумовленими дефіцитом заліза. Критерії виключення: перинатальний контакт з ВІЛ-інфекції (можливий вплив інфекції та профілактичної терапії) і відсутність нормалізації рівня гемоглобіну (ймовірність іншої причини анемії). Всього 135 дітей, 60,7 ± 4,7% хлопчиків. Група порівняння формувалася шляхом випадкового відбору кожної п'ятої дитини з нормальним рівнем гемоглобіну у всіх ОАК за час спостереження, всього 44 дитини, 59,1 ± 7,4% хлопчиків.
Результати та обговорення
У всіх дітей проведена оцінка фізичного розвитку методом стандартних відхилень відповідно до рекомендацій ВООЗ при народженні і у віці 1 року [12]. При оцінки ваги абсолютна більшість дітей очікувано виявляються в групі середніх значень (від -1σ до +1 σ). У той же час при розгляді області середніх величин, в основній групі відзначається зміщення кривої ваги в бік кілька великих значень. Для основної групи також характерний достовірно (p <0,05) більш високий відсоток дітей з критичними значеннями маси тіла при народженні (відхилення від середніх значень більш ніж на -3 σ або на +3 σ).
Рис.1. Маса тіла дітей груп порівняння при народженні
Вивчення довжини тіла дітей при народженні показало, що в обох групах зростання дітей різко зміщений у бік більш високих значень, проте в основній групі вони не досягають таких високих величин, як в групі порівняння. Так, довжина тіла, більш ніж на 3 σ перевищує стандартну, зустрічалася у 40,9 ± 7,4% дітей групи рівняння і тільки у 26,7 ± 4,3% дітей основної групи (p <0,05).
Мал. 2. Довжина тіла дітей груп порівняння при народженні
Далі ми оцінили захворюваність дітей за час спостереження. По більшості видів патології, за винятком частоти вроджених вад розвитку та інфекційних захворювань, явної відмінності між групами по частоті виявлено не було.
Поширеність соматичної патології на першому році життя в групах порівняння
вид патології
Основна група
Група порівняння
абс. число
%
абс. число
%
Респіраторний дистрес-синдром
3
2,2 ± 1,4%
1
2,3 ± 2,3%
гемангіоми
7
5,2 ± 2,1%
4
9,1 ± 4,3%
Гіпотрофія, затримка внутрішньоутробного розвитку
21
15,6 ± 3,5%
7
15,9 ± 5,5%
Вроджені вади розвитку
17
12,6 ± 3,2% *
1
2,3 ± 2,3%
нефрологічна патологія
6
4,4 ± 2,0%
0
0%
Інфекційні захворювання
20
14,8 ± 3,4% *
1
2,3 ± 2,6%
гельмінтози
2
1,5 ± 1,2%
0
0%
піодермія
3
2,2 ± 1,4%
0
0%
У зв'язку з більш ніж 6-кратної різницею частоти інфекційних захворювань в групах порівняння, ми оцінили частоту різних її видів по листу уточнених діагнозів. Частота гострих респіраторних захворювань оцінювалася відповідно до рекомендацій Баранова і Альбіцький за визначенням групи часто хворіючих дітей [1]. Виявлено достовірні відмінності за частотою ГРЗ в групах. Приблизно однакова кількість дітей обох груп - близько чверті - не хворіли ГРЗ на першому році життя і абсолютна більшість (61,5 ± 4,7% в основній групі та 72,7 ± 6,7% в групі порівняння) хворіли менше 4 разів. Однак відсоток дітей, які хворіли ГРЗ 4 і більше разів, склав 17,0 ± 3,6% в основній групі і тільки 2,3 ± 2,3% в групі порівняння. Дітей, вкрай часто хворіли ГРЗ на першому році життя (6 і більше), в групі порівняння не було, тоді як в основній групі їх було 6,7 ± 2,4%.
Також відзначається більш висока частота гострих кишкових інфекцій в групі з анемією: 11,9 ± 3,1% в основній групі та 6,8 ± 3,8% в групі порівняння.
Загальний результат розвитку на першому році життя ми оцінили по росто-ваговими показниками. В цілому вага більшості дітей обох груп був вище середніх значень. Однак в основній групі виявлено достовірно більший відсоток дітей з масою тіла на 1 стандартне відхилення менше середніх значень: 15,6 ± 3,5% в основній групі та 2,3 ± 2,3% в групі порівняння. Крім того, значення ваги в основній групі розташовані по пологішій кривої, тоді як в групі порівняння вони згруповані переважно в межах 1-2 стандартного відхилення.
Мал. 3. Маса тіла дітей груп порівняння у віці 1 року
При вивченні росту дітей у віці 1 рік виявлено та ж тенденція до розташування основного числа дітей групи порівняння в межах 1 стандартного відхилення і більш низьких показників зростання у дітей основної групи в цілому.
З метою пошуку можливого довгострокового впливу ЗДА на фізичне і психомоторне розвиток дітей ми вивчили особливості захворюваності в групах порівняння на другому і третьому році життя. Відзначається загальне зниження захворюваності, згладжування відмінностей між групами і втрата статистично значущих відмінностей.
Захворюваність на ГРЗ зберігається на більш високому рівні в основній групі. Так, на другому році життя не хворіли ГРЗ 19,3 ± 3,8% дітей основної групи і 27,3 ± 6,7% групи порівняння. До групи часто хворіючих дітей (ГРЗ 6 і більше разів) можуть бути віднесені 5,2 ± 2,1% дітей основної групи і лише 2,3 ± 2,3% дітей групи порівняння, проте необхідно відзначити, що дані відмінності статистично не достовірні , а деякі види інфекцій дихальних шляхів (гострий бронхіт, позалікарняна пневмонія) зустрічалися частіше в групі порівняння. У той же час відсоток дітей, яким треба було стаціонарне лікування, в основній групі більш ніж в 2 рази перевищує такий в групі порівняння: 19,3 ± 3,8% і 6,8 ± 3,8% відповідно.
Відомо негативний вплив ЗДА на нервово-психічний і моторний розвиток дітей [5; 9]. У зв'язку з цим ми оцінили частоту затримки мовного і моторного розвитку на підставі висновку дільничного педіатра, невролога та логопеда в групах порівняння. Як не дивно, результати виявилися прямо протилежними: затримка мовного розвитку виявлена у 5,2 ±% дітей основної групи і 22,7 ±% дітей групи порівняння (p <0,05), а моторні порушення виявлені у 2,2 ±% і 9,1 ±% дітей відповідно.
На третьому році життя відмінності між групами ще більше скоротилися. Єдине зберігається статистично достовірне розходження між групами протягом усього терміну спостереження - за частотою травм. На першому році життя не зафіксовано випадків травматизму в групі порівняння, тоді як в основній групі їх було 2,2 ± 1,4%. На другому і третьому році життя дані відмінності посилилися. Травми, які зажадали медичної допомоги, зареєстровані у 9,6 ± 2,8% дітей основної групи, 2,3 ± 2,3% дітей групи порівняння. На третьому році життя - 8,1 ± 2,6% і 2,3 ± 2,3% відповідно. На даному етапі дослідження ми не можемо остаточно пояснити цю особливість, але можливо ЗДА впливає на координацію дітей і тим самим призводить до більшого травматизму. Наявність в основній групі переломів може побічно свідчити про вплив ЗДА на мінералізацію кісткової тканини, але дана теорія також вимагає детального вивчення.
висновок
Залізодефіцитна анемія впливає на різні аспекти здоров'я дітей молодшого віку, найбільш явними з яких є більш низька прибавка маси тіла і росту, а також збільшення інфекційної захворюваності. У той же час отримані дані не дозволяють однозначно говорити про довгостроковий вплив ЗДА на здоров'я дітей, так як вже до віку трьох років відмінності між групами практично нівелювалися. Подальшого розгляду потребує питання про вплив ЗДА на стан кісткової тканини дітей.
рецензенти:
Санталова Г.В., д.м.н., професор, завідувач кафедри факультетської педіатрії ГБОУ ВПО Самарський державний медичний університет МОЗ України, м Самара;
Борисова О.В., д.м.н., професор кафедри дитячих інфекцій ГБОУ ВПО Самарський державний медичний університет МОЗ України, м Самара.
бібліографічна посилання
Балашова Е.А., Мазур Л.І., Калініна Є.В. СТАН ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ВІКУ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНУ АНЕМІЮ // Сучасні проблеми науки та освіти. - 2015. - № 3 .;
URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=17423 (дата звернення: 10.06.2019).
Пропонуємо вашій увазі журнали, що видаються у видавництві «Академія природознавства»
(Високий імпакт-фактор РИНЦ, тематика журналів охоплює всі наукові напрямки)
Ru/ru/article/view?
