УДК 616.151.5: 616-003.96] 23.03: 612.014.482 (575.2) (04)
Effect of highly radioactive background on hemocoagulation had been studied on three se-ries of experiments: I - low, II - middle, III - high altitudes. We've investigated combined effect of low, middle and high mountainous factors with highly real radioactive background (35-36 mkR / h) on the blood coagulation in experimental animals (rats) during15, 30 and 45 days. The outcome are shown in the work.
Система згортання крові (ССК), є по-Ясь лабільною, реагує навіть на непродол-жітельное перебування людини і тварин в горах. П.Н. Гольдберг (1984) виділяє більше 60 факторів, що діють на організм в ус-ловиях гір. М.М. Сиротінін (1977), Б.Т. Ту-русбеков (1970), А.Д. Слонім (1978) та інші автори вказують на інтегральне вплив факторів гірського клімату. Однак на висотах 2500 м і більше домінуюче значення при-знаходить знижений парціальний тиск кисню [2, 8]. Аналізуючи дані літера-тури про гемокоагуляции в горах, можна прийти до висновку, що стан системи згортання і про-тівосвертивающей систем крові залежить від тривалості періоду адаптації, висоти гір-ної місцевості, її клімато-географічних особливостей, а також від виду експериментальних-тальних тварин та ін.
У нашу задачу входило дослідження впливу різних висот (див. Схему дослідів) в поєднанні з дією підвищеного радіа-ційного фону (35-36 мкР / год) на стан ге-мокоагуляціі у щурів.
Після 15 днів перебування щурів в умо-вах низкогорья при підвищеному радіаційної-ном тлі виникає помірна дисфункція згортання крові, що носить характер вторинний-них гіпокоагуляціонную змін, і ослаб-ня фібринолітичноїактивності.
Найбільш критичним терміном є 30-й день експозиції: максимальна сверт-вающая активність крові (МСА) на 4, 6, 8 і 10 хв антикоагуляційного тесту (АКТ) з-ставлять 120 с, а гипокоагуляция поєднується в цей період з дуже низьким вмістом фиб -ріногена і зниженою активністю фактора XIII.
Через 45 днів можна відзначити наростання згортає потенціалу, проте стан гіпокоагуляції зберігається. Рівень свобод-ного гепарину (СГ) підвищується в цей період в 1,5 рази в порівнянні з контрольною груп-співай тварин (р
В умовах середньогір'я (1650 м над ур.м.) при підвищеному радіаційному фоні (II серія дослідів) через 15 днів у щурів відзначалося з-стояння вираженою гіпокоагуляції, яке було обумовлено збільшенням у 2 рази (р
Через 30 днів перебування в умовах середньогір'я зберігаються зміни сверт-вающего і протизсідного потенціалу крові в бік розвитку гіпокоагуляції. Так, відбувається зниження МСА і збільшення часу рекальцифікації (ВР) в порівнянні з групою тварин, що знаходилися в тих же умовах протягом 15 днів. Знижується в 2,5 рази (р
До 45-го дня гипокоагуляция зберігається. Так, рівень вільного гепарину залишається високим, ТПГ на 44% більше, ніж в кон-контрольної групі в низкогорье, рівень фиб-ріногена знижений. Однак має місце явна тенденція до нормалізації фібрінолітіче-ської активності крові і часу лізису кро-вяного згустку, що можна розцінити як про-явище компенсації. Відновлення актив-ності системи фібринолізу при такому низькому вмісті фібриногену і збільшення време-ні освіти фибринового згустку, мабуть, можна пояснити виділенням ак-тіваторов плазміногену: фактора Хагемана, кининогена, прекаллікреін і інших биоло-гически активних речовин (БАР) [9 ].
У III серії дослідів 15-денний перебуван-ня щурів в умовах високогір'я при пови-шенном радіаційний фон призводить до по-ніженіе коагуляционного потенціалу, свя-занному в першу чергу з дефіцитом плазми-сних факторів згортання, зокрема з порушенням внутрішнього освіти про- тромбінази. Одночасно відбувається по-ніженіе вільного гепарину і чутливість-ності плазми до нього. Третя фаза згортання у цієї групи тварин змінюється мало. Зниження фібринолітичної активності, пов'язане зі зниженням рівня і активності плазміну і активаторів плазміногену, можна розцінити як елемент компенсації.
Через 30 днів перебування в умовах ви-сокогорья при підвищеному радіаційному фоні стан помірної гіпокоагуляції зберігається, хоча відбувається збільшення ак-тивності коагуляційної ланки: показники АКТ відповідають контрольним, підвищується рівень фібриногену, прискорюється фібрінооб-разование.
До 45-го дня у щурів цієї серії дослідів залишається стан помірної гіпокоагуляції, хоча можна відзначити нормалізацію МСА, збільшення рівня фібриногену та активності ФXIII.
Аналіз показників ССК (див. Таблицю і малюнок) дозволяє зробити висновок про більш ви-вираз зрушення в бік гіпокоагуляції у щурів I (низкогорье) і II (середньогір'ї) серії. Найбільш виражені зміни спостерігають-ся через 15 і 30 днів з тенденцією до нормалі-зації до 45-го дня. У щурів I (низкогорной) се-рії активність ФXIII достовірно знижувалася. Така зміна активності ФXIII при дейст-вії малих доз радіації відповідає ре-зультатами, отриманими В.М. Зябліцкім з співавт. [4].
Згідно з даними літератури, воздейст-віє іонізуючої радіації викликає фазні зміни фібринолітичної активності (ФА): в початковий період вона зростає - з подальшим прогресуючим зниженням [10, 17].
При дії малих доз радіації отме-чає збільшення фібринолітичної актив-ності [14] і зменшення при дослідженні через 4 роки після участі в ліквідації по-наслідків аварії на ЧАЕС [16]. У наших ис-проходження саме в "низкогорной" серії фібринолітична активність збільшується в 2 рази (в порівнянні з контролем) через 15 днів перебування щурів в умовах підвищено-го радіаційного фону, а потім знижується на 44% (р
М.Б. Самбур з співавт. [13] в експерименті на щурах встановили, що іонізуюча ра-ДІАЦ в малих дозах викликає суттєві зрушення в системах імунологічної і неспе-цифические резистентності, які полягають у зміні субпопуляційного складу цирку-лірующіх імунокомпетентних клітин і де-прес їх функціональної активності. Дан-ні зрушення найбільш виражені в разі дли-тельного багаторазового променевого впливу і в значній мірі опосередковані пови-шенним рівнем глюкокортикоїдів.
Оскільки утилізація утворилися фібрин-мономерів та інших факторів сверт-вання здійснюється системою мононуклеарів-них макрофагів за участю іммунокомпе-тентних клітин [7, 15], то можна предпол-жити, що вплив малих доз радіації призводить до порушення цього процесу. А збіль-личение числа тканинних базофілів і посилення процесів їх дегрануляції з виділенням БАР, зазначене авторами при хронічному опроміненні щурів малими дозами [13], може призводити до підвищення фібринолізу через активацію XII фактором плазміногену. Крім того, при наявності фібрину в крові внаслідок порушення його утилізації зростає у мно-го раз взаємодія активаторів плазміну-гена з плазміногеном і перехід його в плазмін (Ферстрате М., 1986).
У щурів, які перебувають в умовах середньогір'я при підвищеному радіаційному фоні, нами зареєстровано найвищий рівень Вільний гепарину, що, по всій видимості, можна віднести до сочетанному впливу факто-рів середньогір'я і радіації. Підтвердженням тому можуть служити дослідження Г.А. Заха-рова з співавт. [4], які свідчать, що в середньогір'ї відбувається активація антісвер-ють системи крові і збільшення коли-пра огрядних клітин з переважанням моло-дих форм, розташованих безпосередньо у кровоносних судин. Крім того, існують дані про збільшення числа тканинних базо-філів (огрядних клітин), посиленні процесу їх дегрануляції з виділенням великої кількістю-ства БАВ, в тому числі і гепарину, при про-тривалості дії малих доз радіа-ції на щурів в експерименті [ 13].
У щурів III (високогірній) серії відзначатимуть-ються більш помірні гіпокоагуляціонние зрушення з тенденцією до нормалізації окремих-них показників до 45-го дня спостереження, що, можливо, пов'язано з активацією процес-сов адаптації до умов високогір'я. Серед захисних і регуляторних систем важлива роль належить системі гемостазу, що знаходиться в тісній взаємодії з іншими захисними-ми протеолитическими системами крові (кал-лікреін-кінінової, компліменту) і з імунної-ної системою. Імунна система першої реа-гірует на дію будь-яких факторів і є регулятором адаптивних реакцій інших систем, в тому числі і ССК [7]. В умовах високогір'я більшість авторів [5, 6, 12] відзначали розвиток тромбогеморрагій-чеського синдрому (ТГС), причому на 30-й день адаптації наступала друга фаза гіпергіпо-коагуляційного синдрому [12]. Ці внутрішньо-системні зміни гемостазу розцінюють-ся як патологічні, проте в процесі ін-індивідуальної адаптації організму вони можуть грати саногенним роль при деяких пато-логічних станах, зокрема при дей-наслідком іонізуючої радіації [12].
Таким чином, у всіх щурів, що знаходили-ся при підвищеному радіаційному фоні в умовах низько-, середньо-і високогір'я, роз-вають гіпокоагуляціонние зрушення, механізм розвитку, вираженість і тривалість яких залежать за інших рівних умов від висоти місцевості.
Стан системи згортання крові у щурів
при підвищеному радіаційному фоні в умовах низько-, середньо - і високогір'я (М ± m)
Тест Контроль,
низько-
горье Досвід, днів 15 30 45 Низько-
горье. середньо-
горье Високо-
горье Низько-
горье Середньо
горье Високо-
горье Низько-
горье Середньо
горье Високо-
горье n 20 8 10 11 10 9 9 8 8 8 МСА,% 66 ± 3 420 ± 5,7 * 31 ± 5 * 40 ± 4 * - 23 ± 7 * 67 ± 4 60 ± 6,8 27 ± 7 * 74 ± 6 ІІТТ, ум.од. 1,14 ± 0,1 1,26 ± 0,1 1,1 ± 0,02 1,16 ± 0,1 - 1,3 ± 0,2 1,14 ± 0,06 1,58 ± 0,02 * 1,45 ± 0,2 1,6 ± 0,1 * ВР, з 68 ± 1,3 70 ± 4,5 85 ± 5 * 137 ± 10 * 72 ± 6,5 88 ± 8 * 116 ± 6 * 84 ± 5,6 * 100 ± 12 * 84 ± 3 * ТПГ, з 70 ± 5 82 ± 5,2 118 ± 3 * 145 ± 8 * 84 ± 2,5 * 120 ± 6 * 108 ± 6 * 94 ± 12 * 101 ± 7 * 101 ± 9,1 * ТПГ / ВР 0,87 ± 0,1 1,16 ± 0,02 * 1,42 ± 0,2 * 1,06 ± 0,1 1,19 ± 0, 2 * 1,44 ± 0,2 * 0,93 ± 0,25 1,12 ± 0,1 1,12 ± 0,2 1,2 ± 0,1 СГ, з 10 ± 1,4 11 ± 0, 8 22 ± 3 * 7 ± 2 11 ± 1,9 22 ± 2 * 6 ± 2 * 15 ± 1,6 * 22 ± 4 * 9 ± 1 ТБ, з 29 ± 2 29 ± 1 48 ± 4 * 28 ± 2 30 ± 3 41 ± 4 * 24 ± 1 * 36 ± 4,5 50 ± 6 * 24 ± 1 * Ф, мг% 387 ± 34 252 ± 19 * 187 ± 25 * 315 ± 47 44 ± 5,3 * 342 ± 44 444 ± 54 214 ± 56 * 225 ± 42 * 532 ± 35 * ФА, хв (Фернлі) 28 ± 3 62 ± 3,7 * 56 ± 3 * 32 ± 3 77 ± 4,6 * 44 ± 5 * 28 ± 2 50 ± 6,8 * 39 ± 8 * 27 ± 3 ФА,% (Бідвелл) 22 ± 1 50 ± 7,2 * 17 ± 4 13 ± 4 * - 16 ± 4 12 ± 3 * 12 ± 2,6 * 19 ± 3 13 ± 1,4 * ФXIII, з 32 ± 3 17 ± 2 * 25 ± 2 * 20 ± 2 * 20 ± 5,1 * 13 ± 2 * 21 ± 5 * 14 ± 2,2 * 33 ± 4 26 ± 3 * Зміни достовірні в порівнянні з контролем в низкогорье.
Порівняльний аналіз показників системи згортання крові у щурів
при підвищеному радіаційному фоні на різних висотах
схема досвіду
література
1. Балуда В.П., Жукова Н.А., Руказенкова Ж.Н. Визначення активності фактора XIII // Лаб. справа. - 1965. - №7. - С.414-416.
2. Барбашова З.І. Динаміка підвищення різі-стентності організму і адаптивних функцій на клітинному рівні в процесі адаптації до гіпоксії // Успіхи фізіолог. наук. - 1970. - №3. - Т.1. - С.70-88.
3. Захаров Г.А., Горохова Г.І., Лазаренко А.І. Вплив адаптації до среднегорью на функ-нальні властивості тромбоцитів і еритро- цитов при введенні норадреналіну // Авіо-косм. і еколог. медицина. - 1994. - №6. - С.43-46.
4. Зябліцкій В.М., Васильєв А.В., Старосілля-ська А.Н. та ін. Система гемостазу курей при дії малих доз іонізуючої радіації // Біологія. - 1993. - Т.33. - №2. - С.694-698.
5. Ісабаєвої В.А. Система згортання крові і адаптація до природного гіпоксії. - Л .: Наука, 1983. - 151 с.
6. Кузник Б.І., Красик Я.Д., Патеюк В.Г. та ін. Універсальний характер коагулопатии при різних захворюваннях // Фізіологія і па-тологія системи гемостазу. - Чита, 1980. - С.95-104.
7. Кузник Б.І., Васильєв Н.В., Цибіков М.М. Імуногенез, гемостаз і неспецифічна резистентність організму. - М .: Медицина, 1989. - 320 с.
8. Міррахімов М.М., Гольдберг П.М. Гірська медицина. - Фрунзе, 1978. - 184 с.
9. Пономарьова Т.А. Фізіологія гемостазу у зи-моспящіх ссавців. - Фрунзе: Ілім, 1990. - 167 с.
10. Пономарьов Ю.Т., Жукова Н.А. Роль фактора XIII в підтримці цілісності стінки сосу-дів при гострої променевої хвороби // радіобуй-логія. - 1972. - Т.12. - №2. - С.297-300.
11. Рачков А.Г., Карімова І.К Стан гемо- стазу у собак в процесі тридцятиденний адаптації в умовах високогір'я // Опції. і структ. особливості систем жізнеобеспе-чення організму в клімато-географ. умовах Киргизстану. - Фрунзе, 1988. - С.61-65.
12. Рачков А.Г., Курманбекова Г.Т., Айдаров З.А. та ін. Високогірний тромбогеморрагический синдром, прогноз і шляхи корекції: / Мат-ли межд. конф. 14-18 окт., 1996 г. - Бішкек, 1996. - С.419-420.
13. Самбур М.Б., Калиновська Л..П., Мельников О.Ф. та ін. Морфологічна характеристика центральних і периферичних органів сис-теми імунітету щурів в динаміці адаптації до зовнішнього гамма-опромінення в малих дозах // радіації. біологія і радіоекологія. - Т.38. - №2. - 1998. - С.191-200.
14. Тлепшуков І.К., Балуда М.В., Циба А.Ф. Через сування гемостатического гомеостазу у лик-відаторов наслідків аварії на ЧАЕС // гематом. і трасф. - №1. - 1998. - С.39-41.
15. Цибіков М.М. Мононуклеарні фагоцити - сполучна ланка між імуногенезу, ге-мостазом і фибринолизом // Успіхи фізіолого. наук. - №4. - 1983. - С.114-123.
16. Чекаліна С.І., Ляско Л.І., Сушкевич Г.Н. та ін. Гемостатичний гомеостаз у учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС // Мед.радіологія і радиац. безпеку. - Т.40. - №1. - 1995. - С.4-6.
17. Wergrzynowicz L., Kopec M., Latallo L., et al. Studies on the coagulation and fibrinilitic system in lethaly irradiated dogs // Arch. Immun. Ther. Exp., 1964. -V.12. - N 4. - Р.524-533.
Назад до змісту випуску
