Директор Інституту епідеміології та інфекційних хвороб АМН стоїть на чолі антивакцинальної кампанії

1. Волюнтаристський стиль керівництва
2. Застряглий скандал з гепатитом
3. Вакцини: перевіряємо тільки упаковку
4. Повинен відповісти за всією суворістю!
5. Довідка «2000»

Віктор Марієвський

Ось вже в чому не відмовиш Віктору Марієвський, директору Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського, - так це в умінні працювати з людьми. Керувати так, щоб ніхто зі співробітників не посмів заперечувати проти процесів, що руйнують колись провідна наукова установа, яка вважається головним в країні з проблем епідеміології, мікробіології, вірусології, паразитології та інфекційних захворювань. Воно покликане координувати діяльність профільних вітчизняних інститутів, бере участь в розробці законів, що забезпечують правові основи протиепідемічних заходів і визначають стратегію і тактику боротьби з інфекційними захворюваннями. Віктор Федорович керує ним з 2006 р

Роль даного інституту з наукового супроводження «каліфорнійської золотої лихоманки» типу «свинячий грип» ми проаналізували в статті « лікарі народу ».

Тоді з цієї наукової установи пішов авторитетний фахівець з грипу - академік Аркадій Фролов, який пропрацював в інституті 40 років. Тоді ж закрилася і лабораторія з поліомієліту, яку протягом двох десятиліть очолювала доктор наук, професор Вікторія Задорожна.

Ми попросили самих вчених прокоментувати мотиви цих рішень керівництва.

Волюнтаристський стиль керівництва

Розсипається фундамент в господарстві Віктора Марієвського. Фото Віталія Січной

- Які там мотиви? Моя лабораторія була ліквідована без обговорення, - каже Аркадій Федорович. - На вченій раді це питання не розглядалося. Хоча на його засіданнях насамперед належить обговорювати всі зміни в структурі НДІ. І якщо рада вирішує, що напрямок того чи іншого підрозділу безперспективно, цей вердикт направляється в Академію наук або в МОЗ, де остаточно визначається його доля. В даному випадку рішення приймалися волюнтаристськи.

Віктор Федорович - непередбачуваний чоловік. Ще зовсім недавно він роздавав обіцянки розвивати технічне оснащення лабораторії, але в якийсь момент вони змінилися, м'яко кажучи, неінтелігентно випадами. Втім, не хочу згадувати про це. У моєму досить поважному віці не стану проявляти амбіції і чинити опір стилю управління нинішнього керівника.

- Наскільки відповідають дійсності нерідко висловлюються судження про «диктаторської манері» керівництва Марієвського, про гордовитому ставленні до підлеглих, придушенні творчих проявів?

- Мені дуже шкода інститут. Співчуваю своїм колишнім колегам. Дух демократизму, який панував тут ще в ті часи, коли колективом керував Лев Васильович Громашевський, ім'я якого інститут носить сьогодні, справді пригнічений.

Громашевський був моїм науковим керівником, і коли я запропонував написати докторську по вірусології - про роль вірусів при виникненні пухлин, - він скептично поставився до цієї теми, але сказав: «Працюй. Подивимось що вийде. Негативні результати настільки ж важливі для науки, як і позитивні ». Ось приклад глибокого наукового підходу.

І в результаті роботи мені вдалося, наприклад, з'ясувати, що в Донецькому регіоні через кілька місяців після епідемії грипу різко зростає кількість смертей від аденокарциноми легені ... В лабораторії хімічного канцерогенезу Інституту гігієни та медичної екології ім. Марзєєва, яким керує недавно обраний президент АМН Андрій Сердюк, дослідження про спільній дії вірусів і канцерогенних чинників були продовжені.

Останнім часом, займаючись проблематикою прогнозування епідемій, ми спільно з вченими Інституту геофізики НАН вели напрямок про вплив космічного випромінювання на розвиток епідпроцесу в різних регіонах країни, де його інтенсивність неоднакова. Як ви знаєте, ідеї про космогенних факторах висловлював наш видатний співвітчизник Володимир Вернадський. Однак виступаючи з доповіддю з цього питання, я зіткнувся з повним нерозумінням Марієвського. Віктор Федорович охарактеризував нашу роботу в відверто образливому тоні. Я запропонував зібрати нараду і обговорити цю тему з участю вчених з інших інститутів, але, на жаль, не був почутий.

- Що ви можете сказати про свого наступника на посаді керівника Центру грипу - Олександр Гриневич?

- Олександре Йосиповичу - фармаколог за освітою. І як мені ставитися до його призначенням на цю посаду? Це все одно як якщо б мені, все життя займався проблемами грипу, запропонували очолити, скажімо, центр серцево-судинної хірургії. Причому Центр грипу перевели на базу СЕС, хоча при нормальному діловому підході він повинен діяти на базі нашого інституту.

- Керівники в МОЗ і АМН спокійно поставилися до вашого відсторонення?

- Багато висловлювали здивування, але я відповідав, що при нинішньому інститутському керівництві не розглядаю можливості продовжувати співпрацю в будь-якій формі. Марієвський і сам згодом пропонував мені повернутися, але я прямо сказав: з вами працювати не можу і вважаю, що ваші підходи до наукової галузі, вибачте, не можна назвати державними.

За ті 20 років, протягом яких я керував інститутом, жоден з працювали там професорів-ветеранів не пішов з образою. Ми завжди підтримували галерею портретів наших прославлених фахівців - при Марієвський її зняли.

Ще один характерний момент: скасована власна наукова бібліотека. Як таке могло пройти в НДІ, що має столітню історію?

(Зате, за нашими даними, здаються в оренду приміщення, а в підвалі інститутської клініки, що на вул. Лаврській, розташувалася кухня довколишнього закладу ресторанного типу. - Р. Б.

Словом, залишається сподіватися, що демократичні принципи повернуться до мого рідного інститут і він відновить свою репутацію, хоча, чесно кажучи, я в це слабо вірю.

- Під яким приводом була закрита ваша лабораторія? - питаю у Вікторії Іванівни Задорожної, яка пропрацювала в інституті 30 років і свого часу як завідувач лабораторії поліомієліту та ентеровірусних інфекцій отримала від ВООЗ подяку «за ліквідацію поліомієліту в європейському регіоні».

- Керівництво інституту вирішило, що проблема поліомієліту для нашої країни втратила актуальність. Дійсно, в 2002 р ВООЗ визнала територію України вільної від циркуляції «дикого» (привізного) поліовірусу, і в цьому - заслуга нашої лабораторії. Однак забувати про проблему не слід. Останні події в Таджикистані * підтверджують: ми не повинні втрачати пильність. Наприклад, в Росії створюються додаткові центри з цієї проблеми, хоча у них є окремий інститут поліомієліту. В останні роки рівень вакцинації від даного захворювання в нашій країні знижується до меж, при яких може поновитися циркуляція вірусу.

- Який на сьогодні охоплення щепленнями від поліомієліту?

- На жаль, не маю таких даних, так як фактично відсторонена від проблеми. З упевненістю можу сказати, що антивакцинальні настрої в суспільстві не йдуть йому на користь. Ми можемо в подальшому зіткнутися з багатьма інфекціями, які на сьогоднішній день керовані.

- Зараз тематику поліомієліту в Інституті взагалі ніхто не веде?

- Наскільки я знаю, на цей рік заплановано дві теми, але не в курсі, хто їх виконує. В інституті продовжує працювати тільки одна співробітниця розформованої лабораторії - заслужений професор, їй 82 роки.

- Як вам повідомили про закриття лабораторії?

- Я була у відпусці; зателефонувала заввідділом кадрів і ознайомила з наказом про зниження мене на посаді до провідного наукового співробітника. Таким чином директор дав зрозуміти, що інституту я більше не потрібна.

- А як він ставився до вас раніше?

- З ним дуже складно працювати. Наприклад, щоб опублікувати наукову статтю у фаховому виданні, він вимагав представити текст йому на розгляд, причому разом з ксерокопіями всіх статей, що вийшли за три роки. І потрібно було відксерокопіювати кілька десятків публікацій незрозуміло для чого, - щоб він вирішив, чи можна публікувати цю статтю чи ні.

Якщо мене запрошували кудись, наприклад в МОЗ, виступити з доповіддю, він чомусь викреслював моє прізвище. Не знаю, звідки така неприязнь - у мене до нього неприязні не було, я неконфліктна людина, і крім допомоги він від мене нічого не отримував. Тим більше прикро дізнаватися, що на засіданні РНБО, де обговорювалися події в Таджикистані і йшлося про відновлення лабораторії під моїм керівництвом, він заявив, що нібито ліквідував її після того, як я пішла.

- А ви хотіли б повернутися в інститут?

- Поки його очолює цей директор, я не повернуся. Дуже люблю свій інститут, віддала йому свої кращі роки, всі свої знання, і, звичайно ж, хотіла б там працювати. Але чи буде можливість відтворити все, що зруйновано? Не знаю...

Застряглий скандал з гепатитом

У липні минулого року ГУ МВС оприлюднило інформацію, що в 2007- 2008 рр. співробітники клініки Інституту епідеміології та інфекційних хвороб продавали пацієнтам дорогі ліки, які отримували по цільовій держпрограмі і повинні були надавати хворим гепатитом С безкоштовно (лікування обходилося приблизно в 10 тис. грн.).

Марієвський - фахівець з вірусним гепатитам (а також по внутрішньолікарняних інфекцій, ВІЛ-інфекцій та СНІДу).

За даними старшого оперуповноваженого управління по боротьбі з економічними злочинами Валентина Зорба, в клініці брали на стаціонарне лікування людей, які не страждають на гепатит С (або з легкою його формою, яка не потребує застосування новітніх ліків), і, підробляючи історії хвороб і листи призначення, виписували препарати на ім'я таких пацієнтів, а після продавали «наліво». Багатьом з тих, хто дійсно страждав гепатитом С, але не мав грошей на дорогий препарат, проводили неповний курс, а то і відмовляли в лікуванні. За оперативними даними, постраждали 23 людини з 16 областей, проте багато хто просто відмовлялися розповідати про своє лікування, побоюючись зіпсувати відносини з докторами.

Валентин Зорба вважає, що лікарі стали заручниками обставин - вони виконували команди керівництва, боячись втратити роботу.

Заява оперуповноваженого було опубліковано в кількох українських ЗМІ **, однак згодом про зловживання не згадували.

Вакцини: перевіряємо тільки упаковку

Інститут зобов'язаний також займатися розробкою законів та правових основ протиепідемічних заходів, визначати стратегію і тактику боротьби з інфекційними захворюваннями.

Як він це робить - яскраво ілюструє «актуальна» інформація, розміщена на офіційному сайті інституту в рубриці для читачів.

Нам рекомендують «відкласті ділові та туристичні поїздкі в регіони, де віявлені випадки захворювань на свинячий грип, мінімізуваті контакти з хворими свинями и повідомляті відповідні медичні служби про Хворов тварин». Розміщено тут і повідомлення, згідно з яким «більшість людей заражається через трівалій, тісній контакт з інфікованими свинями». Але ж в такому випадку безпрецедентні протиепідемічні заходи влади доведеться визнати не тільки злочинними, але і особливо витонченими, а всі заяви Марієвського по цій темі і відомості, наведені в наукових роботах інституту, - брехливими. Візьмемо ще й такий стратегічний момент. Наприклад, директор ДП «Науково-експертний інститут лікарських засобів та виробів медичного призначення» - доктор біологічних наук, професор Олександр Васильєв переконаний, що робота по епідеміологічної частини в правовому руслі в країні взагалі не ведеться:

«Якщо регуляторні органи розвинених країн мають в своєму доробку за період останніх 10-15 років сотні науково обгрунтованих документів з приводу медичних імунобіологічних препаратів, то у нас основні зусилля в цьому напрямку зосереджені на безкінечних змінах і переробках наказу МОЗ № 486« Про захист населення від інфекційних хвороб ».

Жодна з вакцин, які застосовувались в країні в останні роки, не проходила лабораторного контролю безпеки і якості при реєстрації, як того вимагає законодавство. В державі просто немає обладнання, яке дозволяє перевіряти специфічну активність того чи іншого препарату.

Сам Марієвський, будучи членом комісії з реєстрації імунобіопрепаратів і акціонером однієї з фармацевтичних фірм, цю ситуацію пояснює політичними причинами: «Ми взялися за створення системи контролю ... Однак через постійні перетасовки у владних структурах і МОЗ втілити це в життя не вдалося. На сьогодні система контролю якості імунобіопрепаратів побудована на основі документальної перевірки сертифікатів якості виробників і в окремих випадках - вимог щодо упаковки, маркування ».

Іншими словами, ми готові купувати і вводити населенню будь-плацебо, лише було б воно добре упаковано та документи на нього відповідали бюрократичних процедур. І добре ще, якщо отримана таким чином субстанція виявиться нехай марною, але хоча б нешкідливою. А раптом вона таїть в собі серйозну небезпеку - як та сумнівна індійська вакцина від кору і краснухи, через яку обірвалося життя підлітка?

Однак з приводу щеплень від кору і краснухи у Марієвського також сумнівів не виникало:

«Робити щеплення чи ні? Обов'язково робити, - говорив він в інтерв'ю кореспонденту. - Є конкретні дані: боліло дуже велика кількість населення, і ми повинні захистити це населення ».

Коли кореспондент попросив уточнити це твердження, привести конкретні епідданние, з'ясувалося, що їх немає. Але Віктору Федоровичу досить відчуттів: «У нас епідемічне неблагополуччя щодо кору. І ми це постійно відчуваємо - спалахи то там, то там. Основна причина - відсутність імунітету. Нам потрібно проводити цю акцію ».

Повинен відповісти за всією суворістю!

На сайті інституту совершенно верно стверджується, що прорахунки в імунопрофілактики в країні сприяли активізації «антивакцинальної кампанії, яку вже підтримують і медичні працівники», - і на наш погляд, одним із законодавців антивакцинальної моди як раз і виступає Віктор Марієвський.

«Я вважаю, коли про шкоду вакцинацій стверджує хто попало, то це не тільки неправильно, але й антизаконно, - заявляє він в характерній манері. - Різні, без медичної освіти, міркують про «страшних щеплення», в пресі виступають, книги видають ... Вони повинні відповісти за всією суворістю! »

Вже якщо кому і відповідати, то справедливіше запитати по всій строгості з Віктора Федоровича.

Характерне для Марієвського гордовите ставлення до людей виявляється і в інтерв'ю кореспонденту «КП в Україні». Журналістка дивується з приводу вакцинації від свинячого грипу, яку вирішено проводити в розпал епідемії:

- Як ви вважаєте, поки препарат почнуть розвозити по областях і районах, грип по темпи не випередить щеплення?

- Дорога моя, я не знаю, де є вакцина і скільки її! І потім - ви, напевно, забули: я директор інституту, а не чиновник МОЗ! Чого ви мене взагалі про такі речі питаєте?

- Вибачте. Думала, раптом на нарадах в РНБО або на інших авторитетних засіданнях з грипу, де ви регулярно буваєте, про це згадували.

- Те, що вакцини є на сьогоднішній день панацеєю - однозначно!

- Що українська наука в принципі сьогодні знає про цю зарубіжної «антісвіной» вакцині?

- Захищає від каліфорнійського грипу. Виробляється в декількох країнах. Пройшла відповідні випробування. Що ще треба знати?

... А знати слід було б багато. І кому ж як і вченим і пояснити все людям, кому як не їм проявляти у випадку з вакцинацією особливу обережність, обачність? Як відомо, населення впоралося з грипом і в тому, і в нинішньому році без цієї «панацеї».

Що спонукало Марієвського робити публічні антинаукові заяви? Накази зверху? Або конкретна матеріальна зацікавленість?

Вважаємо, на це питання повинні відповісти відповідні органи.

І якщо вже говорити про повернення довіри населення до вакцинації, то АМН (де, як відомо, відбуваються кардинальні реформи) слід провести «дезінфекційні процедури» в Інституті епідеміології та інфекційних захворювань ім. Громашевського. І дати оцінку роботі директора, перевіривши викладені вище факти.

Це - питання національної безпеки. В нашій країні офіційно реєструється 52 форми інфекційних захворювань, щорічно ними хворіють 8-10 млн. Чоловік. Смертність від них щороку зростає. З показника 11,1 на 100 тис. Населення в 1990-м - до 36,2 в 2009 р І більшість постраждалих заражаються не в результаті «тісних довготривалих контактів з інфікованими свинями».

Довідка «2000»

Аркадій Фролов

Аркадій Фролов - вчений в області вірусології і епідеміології, організатор медичної науки, член-кореспондент НАНУ (1992), АМНУ (1993) і російської АМН, заслужений діяч науки і техніки України (1990).

Аркадій Федорович довів, що вірус грипу може тривалий час зберігатися в організмі і брати участь в розвитку хронічних захворювань, злоякісних новоутворень. Результатом досліджень в цій області стала дисертація «Роль деяких інфекційних вірусів в процесах канцерогенезу». Їм розкриті пріоритетні механізми формування нових епідемічних штамів вірусу.

У 1974 р Фролова призначили директором Київського НДІ інфекційних хвороб МОЗ УРСР, а в 1981-му - директором Київського НДІ епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського МОЗ.

Його багатопланові дослідження знайшли відображення в монографіях «Вірусний гепатит» (1980), «Грип» (1983), «жирнокислотного профілі бактерій, патогенних для людини і тварин» (1992), «Персистенція вірусів» (1995), «Вірусні гепатити А і Е у дітей »(1996).

Фролов заснував наукову школу з питань вірусної персистенції, підготував понад 50 фахівців вищої категорії, в тому числі 10 докторів і 30 кандидатів наук.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...